<...> Порядок визначення податкового кредиту з податку на додану вартість встановлюється тільки нормами Закону України від 03.04.97 р. N 168 "Про податок на додану вартість" (далі - Закон N 168) і не залежить від обраного способу оподаткування.

З урахуванням положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168 право на податковий кредит виникає у разі документального підтвердження, що сума ПДВ нарахована (сплачена) у зв'язку з придбанням товарів, які надалі використовуватимуться при оподатковуваних операціях у рамках господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності.

Для отримання права на податковий кредит у разі використання пального при здійсненні господарської діяльності необхідно мати податкові накладні та документи, що підтверджують, скільки палива та при яких перевезеннях було використано.

Такими документами є:

- наказ про використання автомобіля в господарській діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, де бажано зазначити марку автомобіля, номерний знак і спосіб його використання в господарській діяльності;

- дорожні листи, в яких зазначені маршрути прямування, пробіг автомобіля і кількість витраченого пального.

Крім того, згідно з розділом 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. N 363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Враховуючи вищевикладене, Держпідприємництво вважає, що платник єдиного податку, зареєстрований платником ПДВ, у разі наявності зазначених документів має право включити до податкового кредиту вартість пального.