Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Ваш лист щодо надання роз'яснень стосовно статусу громадської організації і поширення на її діяльність обмежень, передбачених Законом України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон про захист економічної конкуренції), та, в межах компетенції, повідомляє наступне.

Статтею 3 Закону України "Про об'єднання громадян" (далі - Закон про об'єднання громадян) визначено, що громадською організацією є об'єднання громадян (добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод) для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Входячи з зазначеного, громадська організація не є суб'єктом господарювання і, відповідно, не є підприємством.

Разом з тим, згідно з частиною другою статті 20 Закону про об'єднання громадян громадські організації мають право засновувати підприємства, необхідні для виконання статутних цілей. Тобто з метою виконання статутних завдань і цілей зареєстровані об'єднання громадян можуть здійснювати необхідну господарську та іншу комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій із статусом юридичної особи, заснування підприємств у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 112 ГКУ визначено, що підприємством об'єднання громадян, релігійної організації є унітарне підприємство, засноване на власності об'єднання громадян (громадської організації, політичної партії) або власності релігійної організації для здійснення господарської діяльності з метою виконання їх статутних завдань. У частині четвертій статті 63 ГКУ зазначено, що унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства.