Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Ваше звернення від 2 червня 2011 року, отримане з Урядової гарячої лінії (реєстраційний індекс БО-713485), щодо надання роз'яснення стосовно деяких проблемних питань діяльності товариства з обмеженою відповідальністю у зв'язку зі смертю одного із засновників, який володів 51% статутного капіталу товариства, та, в межах компетенції, повідомляє наступне.

Перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), є спадкуванням. Відносини спадкування регулюються Книгою 6 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) "Спадкове право". До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, причому спадкування за законом має місце лише у разі, коли воно не змінено заповітом спадкодавця.

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини (стаття 1277 ЦКУ) .

Згідно з частиною п'ятою статті 147 ЦКУ частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників (стаття 145 ЦКУ) . До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, внесення змін до статуту товариства та виключення учасника із товариства.

Відповідно до статей 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства" (далі - Закон про господарські товариства) рішення про внесення змін до статуту вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50% загальної кількості голосів учасників товариства. Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів.