18 травня 2010 року прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", дія якого поширюється на громадян України, іноземців та осіб без громадянства, а також на юридичних осіб, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, що забезпечують проведення фінансових операцій на території України та за її межами відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Вищезазначеним Законом внесено зміни до частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон про реєстрацію), відповідно до яких юридична особа при проведенні державної реєстрації має державному реєстратору подати інформацію з документами, що підтверджують структуру власності засновників - юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб - власників істотної участі цих юридичних осіб.

2 листопада 2010 року відбулося засідання Робочої групи з питань корпоративного управління Європейської Бізнес Асоціації із залученням фахівців заінтересованих відомств, зокрема, Держкомпідприємництва з метою врегулювання проблемних моментів процесу державної реєстрації суб'єктів господарювання, де засновниками виступають юридичні особи - нерезиденти.

Зокрема, в ході обговорення, звернуто увагу на те, що на практиці можуть мати місце випадки, коли встановлення фізичних осіб - власників істотної участі є неможливим. Наприклад, коли акції засновника - юридичної особи перебувають у вільному обігу на фондових ринках, або коли за законодавством країни реєстрації засновника - юридичної особи немає механізму ідентифікації фізичних осіб - власників істотної участі у цих юридичних особах, або така інформація є конфіденційною.

Як зазначалося на засіданні Робочої групи з питань корпоративного управління, у таких випадках доцільно застосувати як аналогію закону норму частини третьої статті 21 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а саме, в разі неможливості надання певного документа, що вимагається для державної реєстрації банку, можна надати письмове запевнення іноземного інвестора про відсутність у законодавстві країни його походження вимог щодо отримання такого документа.

Тобто, документом, що підтверджує структуру власності засновників - юридичних осіб, може бути належним чином оформлена заява засновника - юридичної особи - нерезидента із зазначенням причин неможливості подання інформації про фізичних осіб - власників істотної участі.

При цьому слід зазначити, що згідно із нормою частини четвертої статті 53 Закону про реєстрацію особи, винні у внесенні до установчих документів або інших документів, які подаються державному реєстратору, завідомо неправдивих відомостей, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, несуть відповідальність, встановлену законом.