Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув лист щодо надання роз'яснень стосовно того, чи правомірне використання приватним підприємством торговельної марки, процес реєстрації якої ще не завершено, а також чи може розмір роялті визначатися виключно в статуті приватного підприємства, та, в межах компетенції, повідомляє наступне.

Торговельна марка є об'єктом промислової власності, юридичний захист котрого здійснюється на основі Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) та Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі - Закон).

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Аналогічна норма закріплена і у статті 494 ЦКУ.

Свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені Законом. Права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки (стаття 16 Закону) .

Виходячи із зазначеного, використання торговельної марки, яка ще не зареєстрована, проте щодо якої подано заявку на реєстрацію, є правомірним.

Пунктом 1.30 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що роялті - це платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торговельної марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).