2. Щодо можливості реорганізації акціонерного товариства в товариство з додатковою відповідальністю та підписання статуту товариства

Відповідно до статті 56 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Отже, перетворення - це один із шляхів утворення юридичної особи в результаті реорганізації діючої юридичної особи.

Чинним законодавством України передбачено послідовність дій, до яких вдається товариство при проведенні реорганізації шляхом перетворення. До цих дій, зокрема, належать прийняття вищим органом товариства рішення про реорганізацію шляхом перетворення, а далі після здійснення ряду заходів, передбачених чинним законодавством, - прийняття установчими зборами товариства, що створюється шляхом перетворення, рішення про створення товариства, про затвердження статуту товариства, про обрання органів управління, а також вирішення інших питань, пов'язаних з реорганізацією.

Відповідно до статті 65 Закону України "Про господарські товариства" до товариства з додатковою відповідальністю застосовуються норми статей 4, 11, 52 - 64 цього Закону.

Тобто до товариства з додатковою відповідальністю застосовуються норми статей, що стосуються товариства з обмеженою відповідальністю, крім, зокрема, норми, що стосується обмеження кількості учасників товариства, і, таким чином, створення товариства з додатковою відповідальністю з кількістю засновників більше ніж десять осіб дозволяється.

Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон про реєстрацію) установчі документи юридичної особи, а також зміни до них викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Справжність підписів засновників (учасників) або уповноважених осіб на установчих документах повинні бути нотаріально засвідчені, а засновницькі договори - нотаріально посвідчені.

Отже, статут товариства з додатковою відповідальністю має підписуватися засновниками (учасниками) цього товариства або уповноваженими на це особами.

Статтями 244, 245 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) передбачено представництво за довіреністю. Згідно з частиною першою статті 238 ЦКУ представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Відповідно до статті 244 ЦКУ представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи.

З визначення довіреності як письмового документа, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами, випливає низка вимог до довіреності, наведених у роз'ясненнях Науково-практичного коментарю до ЦКУ, серед яких зазначається, що у довіреності має бути вказано обсяг повноважень, наданих представникові тим, кого представляють.

Враховуючи те, що затвердження статуту товариства з додатковою відповідальністю, яке створюється в результаті реорганізації шляхом перетворення, належить до компетенції повноважних установчих зборів товариства, а норма Закону про реєстрацію встановлює можливість підписання статуту уповноваженими особами, Держкомпідприємництво вважає, що у даному випадку статут товариства з додатковою відповідальністю може підписуватись окремими учасниками товариства за умови надання їм від імені установчих зборів учасників права підпису статуту та наявності довіреності, оформленої відповідним чином на підставі рішення установчих зборів. Підписи цих учасників посвідчуються нотаріально.