Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув звернення щодо оформлення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю та повідомляє, що по питанню, порушеному у зверненні, Держкомпідприємництво звернулося до Міністерства юстиції України, що дає роз'яснення законодавства державним органам, підприємствам, установам та організаціям, на що листом від 28.10.2009 р. N 12765-0-26-09-19 отримало відповідь.

У листі Мін'юсту, зокрема, зазначається, що відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 208 ЦКУ визначено випадки, у яких правочин належить вчиняти у письмовій формі. Так, у письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною особою та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до частини першої статті 209 ЦКУ правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Главою 54 розділу III ЦКУ визначаються загальні положення про купівлю-продаж. Статтею 657 Кодексу встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.