Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у відповідності до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянув доопрацьований проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань приватизації та земельних відносин" (далі - проект Закону), який надісланий на погодження разом з доданими до нього документами листом Фонду державного майна України від 08.06.2010 N 10-30-7144.

За результатами здійсненого аналізу встановлено, що представлена для погодження доопрацьована редакція проекту Закону частково враховує зауваження, які надані Держкомпідприємництвом рішенням від 05.10.2009 N 952 про відмову в погодженні проекту регуляторного акта.

Враховуючи зазначене, Держкомпідприємництво повторно наголошує, що розробником, при підготовці та поданні на погодження доопрацьованого проекту Закону, не дотримано вимог статей 4, 5 та 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон).

Так, стаття 5 Закону вимагає при здійсненні державної регуляторної політики недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти, а також викладення положень регуляторного акта у спосіб, який є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта.

Беручи до уваги вищенаведене, Держкомпідприємництво вважає за доцільне наголосити на наступних зауваженнях та пропозиціях по суті запропонованого державного регулювання.

Пунктом третім частини третьої розділу I проекту Закону пропонується доповнити Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" статтею 8-1 "Продаж об'єктів малої приватизації разом із земельними ділянками", частина друга якої передбачає, що рішення про продаж об'єкта приватизації разом із земельними ділянками, на яких він розташований, приймається державним органом приватизації з власної ініціативи або за клопотанням відповідного уповноваженого органу управління чи покупців об'єкта малої приватизації.

Державний орган приватизації розглядає у місячний строк клопотання відповідного уповноваженого органу управління (покупця) і приймає рішення про продаж об'єкта приватизації разом із земельною ділянкою, на якій він розташований, або про відмову в такому продажу та підставах, визначених частиною п'ятою статті 7 цього Закону.

Рішення державного органу приватизації про продаж об'єктів приватизації разом із земельними ділянками, на яких вони розташовані, є підставою для:

- укладення договорів на проведення робіт із землеустрою та розроблення документації із землеустрою;

- визначення з урахуванням вартості земельної ділянки ціни продажу об'єкта малої приватизації, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкової вартості об'єкта малої приватизації на аукціоні, за конкурсом;

- укладення у випадках, передбачених законодавством, договору купівлі-продажу об'єкта приватизації разом із земельною ділянкою, на якій він розташований, з урахуванням вимог статті 132 Земельного кодексу України.

З урахуванням статті 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", яка визначає документ дозвільного характеру як - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності, - вищеописане рішення державного органу приватизації про продаж об'єкта приватизації разом із земельними ділянками, на яких він розташований (далі - Рішення), - є документом дозвільного характеру.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється, зокрема, строк видачі або надання письмового повідомлення про відмову у видачі документа дозвільного характеру та вичерпний перелік підстав для анулювання документа дозвільного характеру.

Однак змістове наповнення вищеназваної статті 8-1, якою пропонується доповнити Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", не визначає строк видачі або надання письмового повідомлення про відмову у видачі Рішення, а також вичерпний перелік підстав для анулювання Рішення.

Таким чином, пункт третій частини третьої розділу I проекту Закону потребує доопрацювання з урахуванням норм Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Також Держкомпідприємництвом, з метою покращення умов ведення підприємницької діяльності в Україні та подолання наслідків світової фінансової кризи, неодноразово подавалися пропозиції щодо захисту прав представників малого та середнього бізнесу - орендарів нежитлових приміщень чи земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної або комунальної власності.

Так, зокрема, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" внесено зміни до Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з якими термін договору оренди не може бути меншим ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

На сьогодні пропозиції Комітету щодо встановлення на рівні закону строку укладення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності не менше ніж на три роки не було ухвалено Верховною Радою України.

Разом з тим ефективним правовим механізмом захисту інтересів орендарів земельних ділянок державної або комунальної власності - представників малого та середнього бізнесу в умовах подолання наслідків світової фінансової кризи було прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю", яким було внесено зміни до статті 9 Закону України "Про оренду землі", згідно з якими не допускається продаж орендованих земельних ділянок державної або комунальної власності без згоди на це орендаря.

Натомість підпунктом другим частини шостої розділу I проекту Закону пропонується частину четверту статті 9 Закону України "Про оренду землі" вилучити.

За позицією Держкомпідприємництва, прийняття проекту Закону у запропонованій редакції суттєво погіршить становище орендарів земельних ділянок державної або комунальної власності - представників малого та середнього бізнесу.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, можна зробити висновок про непослідовність державного регулювання, неузгодженість з діючими регуляторними актами та необхідність суттєвого доопрацювання проекту Закону, зокрема узгодження з нормами Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Крім того, звертаємо особливу увагу розробника на те, що основною метою підготовки аналізу регуляторного впливу (далі - АРВ) є доведення оптимальності та ефективності запропонованого регулювання.

Натомість представлений АРВ не містить аналізу безпосередньої проблеми, яка існує у сфері запропонованого регулювання і яку пропонується розв'язати за допомогою запропонованого проекту Закону. Не зазначено причини та умови виникнення проблеми; не наведено достатнього обґрунтування щодо неможливості її розв'язання за допомогою ринкових механізмів або чинних регуляторних актів.