Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у відповідності до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянув проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про кредитні спілки" (щодо скасування всеукраїнської ознаки членства та посилення відповідальності членів органів управління кредитних спілок)" /далі - проект Закону/ і документи, що додаються до проекту, повторно надані на погодження листами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22.03.2010 N 3580/43-5 та від 30.03.2010 N 4059/43-5.

Представлений проект Закону вже неодноразово розглядався Держкомпідприємництвом на предмет погодження відповідно до листів Держфінпослуг від 19.10.2009 N 12740/43-5 та від 12.01.2010 N 199/43-5.

Проте за результатами його розгляду Комітетом були прийняті рішення від 20.11.2009 N 1151 та від 13.02.2010 про відмову в погодженні проекту регуляторного акта як такого, що не відповідає вимогам статті 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" в частині порушення принципів ефективності, адекватності та збалансованості державної регуляторної політики.

Оскільки розробником не враховані зауваження, викладені у вказаних рішеннях про відмову в погодженні, а також не надано відповідного обґрунтування неможливості їх врахування, повторно звертаємо увагу на наступному.

Так, в аналізі регуляторного впливу проекту Закону /далі - АРВ/ вказується на те, що з початку 2009 року Держфінпослуг отримало більше 2000 скарг на дії органів управління кредитних спілок, близько половини з яких припадає на кредитні спілки з всеукраїнською ознакою членства.

В свою чергу, за позицією розробника, прийняття вказаного законопроекту повинне обмежити ризики, пов'язані з функціонуванням великих кредитних спілок.

Проте цілком логічним є той факт, що кількість скарг для великих кредитних спілок є безумовно більшою, ніж для спілок із незначною кількістю членів, і не може бути причиною для припинення існування таких спілок.

Також, в представленому АРВ відсутнє достатнє обґрунтування того, що всеукраїнські кредитні спілки є більш ризиковими та небезпечними з фінансової точки зору, у порівнянні зі спілками, що мають більш вузьку ознаку членства, не наведено відповідних статистичних даних, конкретних прикладів.

Слід зазначити, що кредитні спілки, які працюють на сьогоднішній день на ринку фінансових послуг, не є однорідними по суті, по рівню їх роботи, але більшість з них об'єднує те, що, на відміну від банків, вони працюють з незахищеними верствами населення.