Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Ваше звернення від 16.01.2010 б/н і по суті порушених у ньому питань відповідно до компетенції повідомляє.

Щодо відмови у прийнятті заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010 рік.

Відповідно до пункту 2 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.99 N 599, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 за N 752/4045 (далі - Порядок), підставою для видачі Свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою-письмової заяви згідно з додатком 1 до цього Порядку та платіжного документа (квитанція, копія платіжного доручення з відміткою банківської установи), про сплату (перерахування) єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць. Заява має бути подана не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.

Орган державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи за наявності платіжного документа про сплату єдиного податку зобов'язаний протягом десяти робочих днів після отримання заяви безоплатно видати Свідоцтво або надати письмову мотивовану відмову.

Отже, однією із обов'язкових умов для видачі Свідоцтва є сплата всіх установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.

Відповідно до Закону України від 25.06.91 N 1251-XII "Про систему оподаткування", який є основним законом України про оподаткування, під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Закон України від 21.12.2000 N 2181-III "Про порядок погашення, зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування, установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Щодо ведення Книги обліку доходів і витрат.

Для визначення результатів власної підприємницької діяльності платники єдиного податку - фізичні особи відповідно до положень Указу Президента України від 03.07.98 N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ) зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, порядок ведення якої затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.99 N 599.

У Книзі обліку доходів і витрат, яку веде фізична особа - підприємець, має бути зазначено його прізвище, ім'я, по батькові, а також номер свідоцтва про сплату єдиного податку. Якщо Книгу обліку доходів та витрат веде найманий працівник, тоді в Книзі слід зазначити прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця та прізвище, ім'я, по батькові даного працівника, а також серію і номер виданої йому довідки про трудові відносити з фізичною особою - платником єдиного податку.

Відповідно до пункту 8 Порядку платники єдиного податку - фізиці особи, для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій, ведуть Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком N 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 N 12. При цьому, обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход".

У графі "Сума виручки (доходу)" відображається фактично отримана сума виручки (як за наявності первинних документів, так і за їх відсутності). Згідно зі статтею 1 Указу виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

У графі "Витрати на виробництво продукції" відображаються документально підтверджені витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням доходу.

Слід зазначити, що за погодженням з державною податковою інспекцією, фізична особа - підприємець може внести до Книги обліку доходів і витрат за формою N 10 відповідні зміни та доповнення, пов'язані із специфікою його діяльності.

Крім цього, відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 N 507 "Про роз'яснення Указу Президента України від 03.07.98 N 727" книги обліку доходів і витрат додатково отримуються суб'єктом малого підприємництва - фізичною особою на кожного найманого працівника.

Щодо проведення планової перевірки та дій посадових осіб податкової служби під час її проведення.

Загальний порядок організації та умови проведення перевірок платників податків посадовими особами податкової служби регулюється положеннями Закону України від 04.12.90 N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (статті 6, 7, 8, 9, 11, 11-1, 11-2) (далі - Закон N 509), що, є основним законом, який встановлює повноваження та правові основи діяльності податкових органів.