Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва опрацював питання щодо оподаткування податком на додану вартість операції з реорганізації юридичної особи та в межах компетенції повідомляє таке.

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Зазначена норма міститься і у статті 33 Закону України від 15.05.2003 р. N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Згідно зі статтею 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.

Згідно з частиною 2 статті 107 Цивільного кодексу України у разі злиття, приєднання або перетворення комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Відповідно до підпункту 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 Закону України від 03.04.97 р. N 168/97 "Про податок на додану вартість" (далі - Закон N 168) не є об'єктом оподаткування операції поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку. Під поставкою сукупних валових активів слід розуміти поставку підприємства як окремого об'єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обов'язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи.

Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону N 168 поставкою товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Своєю чергою, визначення поняття договору міститься у статті 626 Цивільного кодексу України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.