Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув лист та повідомляє таке.

Відповідно до Порядку ліцензування окремих видів господарської діяльності у будівництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 р. N 1396, юридична особа та фізична особа (підприємець) - суб'єкти господарської діяльності, які мають намір здійснювати будівельну діяльність, повинні отримати ліцензію відповідно до цього Порядку.

Як передбачено Угодою про взаємне визнання ліцензій на здійснення будівельної діяльності, які видаються ліцензійними органами держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав від 27.03.97 р., ратифікованою Україною 05.03.98 р., під будівельною діяльністю розуміються окремі види проектних і будівельно-монтажних робіт, інженерних вишукувань для будівництва, виробництво будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, надання інжинірингових та інших робіт і послуг.

Пункт 1.4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27 січня 2009 р. N 47 (далі - Наказ N 47), встановлює, що вимоги про отримання ліцензії поширюються на всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які виконують роботи, пов'язані зі створенням об'єктів архітектури, відповідно до Переліку робіт провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури.

Як вбачається з назви Переліку робіт провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури (додаток до Наказу N 47), цей перелік присвячений саме роботам, які здійснюються в межах господарської діяльності.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України (ГКУ) "під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність". При цьому ціна (тариф) згідно зі ст. 189 ГКУ є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання.