1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Рішення


ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА
Р І Ш Е Н Н Я
N 17-48/10 від 13.10.99
м.Київ
Про необхідність усунення порушень вимог Указу Президента України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності" Міністерством культури і мистецтв України
На виконання Указу Президента України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності", здійснюючи аналіз нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади, з метою усунення надмірного та необгрунтованого державного втручання у підприємницьку діяльність Державний комітет України з питань розвитку підприємництва встановив:
Наказом Міністерства культури і мистецтв України від 07.07.99 N 452 "Про затвердження Інструкції з ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах" (далі - Наказ), погодженого з Міністерством фінансів України, Державним комітетом статистики України та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.07.99 за N 483/3776, затверджена Інструкція з ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах (далі - Інструкція).
Відповідно до п.1.1 Інструкції цей документ визначає порядок ведення квиткового господарства і є обов'язковим для всіх театрально-видовищних підприємств незалежно від підпорядкування та форм власності.
В Інструкції містяться норми, які можуть призвести до необгрунтованого підвищення витрат суб'єктів підприємницької діяльності та надмірного державного втручання у підприємницьку діяльність.
1. Згідно з п.1.5 Інструкції вимогою, обов'язковою для всіх видів квитків (абонементів), є позначення друкарськими засобами серії, номера та ціни як на самому квитку (абонементі), так і на корінці квитка (абонемента).
При цьому у пп.1.5.3 п.1.5 Інструкції вказується, що ціна квитка (абонемента) проставляється тільки друкарським засобом великим шрифтом; перештампування ціни квитка (абонемента) забороняється.
Введення в дію цих положень може призвести до таких негативних наслідків: обмеження конкуренції в театрально-видовищній діяльності, збільшення витрат коштів та часу підприємців.
Введення квитків нового зразка призведе до збільшення вартості виготовлення бланків квитків. Наприклад, з 240 грн. за комплект квитків старого зразка до 400 грн. за комплект квитків нового зразка (за інформацією, наданою підприємцями). При цьому витрати часу на замовлення квитків в спеціалізованих друкарнях становлять не менш як три тижні. Зміст же та форма квитків нового зразка майже не відрізняються від квитків старого зразка. Підвищення витрат негативно позначиться на споживачах цих послуг, оскільки підприємці змушені будуть включати нові витрати в ціну квитків.
Крім того, збитки понесуть підприємці, які мають велику кількість квитків старого зразка і які були виготовлені театрально-видовищними підприємствами на період роботи цих підприємств не менше 3-х років відповідно до Інструкції, затвердженої наказом Міністерства культури СРСР від 19.12.84 N 14-277-1.
Згідно з п.5 Наказу цей документ вводиться в дію з 1 грудня 1999 року. Тобто з цієї дати квитки старого зразка не можуть бути використані, а невикористані квитки до 1 грудня 1999 року потрібно буде списати на витрати підприємства.
Обов'язкова вимога позначення друкарськими засобами ціни як на самому квитку (абонементі), так і на корінці квитка (абонемента) суперечить положенням, які покладені в основу політики ціноутворення і передбачені статтею 3 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.90 N 507-XII. Як визначає діюче законодавство України, політика ціноутворення є складовою частиною загальної економічної і соціальної політики України і спрямована на забезпечення, зокрема, розширення сфери застосування вільних цін. Процес ціноутворення залежить від театрально-видовищних підприємств, які займаються організацією певного заходу, а ціна квитка - від попиту.
Вимога встановлення ціни на квитку заздалегідь до концерту, вистави без права подальшої зміни цієї ціни (перештампування), є причиною перетворення вільної ціни на ціну фіксовану. Таким чином, суб'єкт підприємницької діяльності, фактично, позбавляється права на вільне регулювання ціни за ринковими законами попиту і пропозиції, не зможе реагувати на зміну кон'юнктури ринку в цій сфері та буде неконкурентноспроможним щодо підприємців, які встановили нижчу ціну. Таке положення суперечить статті 7 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.90 N 507-XII, де передбачено, що вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів. Державне регулювання цін при організації та проведенні театрально-видовищних заходів чинним законодавством не передбачено.

................
Перейти до повного тексту