На виконання Указу Президента України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності", здійснюючи аналіз нормативно-правових актів місцевих органів виконавчої влади, з метою усунення надмірного та необгрунтованого державного втручання у підприємницьку діяльність Державний комітет України з питань розвитку підприємництва встановив:

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 07.06.99 N 945-р "Об установлении ставки эксплуатационных затрат с арендаторов и собственников нежилых помещений" (далі - Розпорядження) встановлюються ставки експлуатаційних витрат з орендаторів та власників нежилих приміщень та визначається порядок збору цих витрат.

Аналіз Розпорядження вказує на те, що воно містить положення, які не відповідають чинному законодавству України, призводять до збільшення витрат суб'єктів підприємницької діяльності, які орендують нежитлові приміщення.

1. Пунктом 1 Розпорядження встановлюється з 01.07.99 року нова ставка експлуатаційних витрат з орендаторів та власників нежитлових приміщень та ставка експлуатаційних витрат з орендаторів окремо розташованих будинків, які знаходяться на балансі місцевих рад.

Поряд з цим, пункт 3 Розпорядження дає вказівку "управлению имуществом города в установленном порядке внести изменения в существующие договоры аренды с арендаторами нежилых помощений (встроенно-пристроенных) в части, касающейся заключения договоров между ремонтно-эсплуатационными предприятиями и арендаторами нежилых помещений на участие в затратах по содержанию домов и придомовых территорий в срок до 15.07.99".

Але, по-перше, відповідно до п.5 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.92 N 572 (на які, зокрема, посилається Севастопольська міська державна адміністрація у своєму Розпорядженні), технічне обслуговування і ремонт елементів житлових будинків і зовнішнього благоустрою, санітарне обслуговування допоміжних приміщень житлових будинків і прибудинкових територій здійснюють на договірній основі з власниками житла або з уповноваженим ними органом відповідні підприємства, які повинні дотримуватись вимог цих Правил. Розпорядженням же передбачено укладання договорів не між власниками приміщень та ремонтно-експлуатаційними підприємствами, а між орендарями та ремонтно-експлуатаційними підприємствами.

Участь орендарів приміщень в експлуатаційних витратах встановлюється за домовленістю між власником приміщення та орендарем у договорі оренди.

Такий порядок встановлено, зокрема, абзацом 2 п.16 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.92 N 572, в якому зазначається, що при визначенні орендної плати враховуються площа приміщень, що вноситься в оренду, фактичні витрати власника житла на обслуговування та ремонт будинку, сума відшкодування власникові вартості житла та інші витрати.

Звертаємо особливу увагу на той факт, що не виключена ситуація, коли після укладання договору між орендарем та ремонтно-експлуатаційним підприємством, як це вимагає Розпорядження, орендар нежитлового приміщення змушений буде сплачувати експлуатаційні витрати двічі: перший раз - орендодавцеві (якщо це передбачено договором оренди), а другий раз - ремонтно-експлуатаційному підприємству в розмірі 0,60 грн. за 1 кв. метр в місяць загальної площі приміщення, що займається, як це передбачено новими договорами відповідно до Розпорядження.

По-друге, відповідно до п.3 ст.10 Закону України від 10.04.92 N 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна" умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря. Отже, якщо чинним договором не передбачено необхідності укладання угоди з ремонтно-експлуатаційними підприємствами, орендар має повне право не укладати зазначений договір.

Відповідно до ст.21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України, може бути змінено лише розмір орендної плати.