На виконання Указу Президента України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності", здійснюючи аналіз нормативно-правових актів місцевих органів виконавчої влади, з метою усунення надмірного та необгрунтованого державного втручання у підприємницьку діяльність Державний комітет України з питань розвитку підприємництва встановив:

Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 03.11.97 N 771/А-97 "Про посилення контролю за виробництвом та реалізацією продовольчих товарів на території Одеської області" затверджено Тимчасове положення про атестацію виробництв продовольчих товарів в Одеській області (додаток N 1) та склад постійно діючої обласної комісії по проведенню атестації виробництв продовольчих товарів (додаток 2).

Пункт 1 розпорядження встановлює, що з 1 грудня ц. р. всі виробництва продовольчих товарів в Одеській області незалежно від форм власності підлягають обов'язковій атестації згідно з "Тимчасовим положенням про атестацію виробництв продовольчих товарів в Одеській області" (додаток N 1).

Пункт 3 розпорядження забороняє з 1 березня 1998 р. реалізацію в торговельній мережі продовольчих товарів від підприємств, які не пройшли атестацію. При прийомі на реалізацію товару від постачальника, суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані перевірити наявність в супровідному документі на товар відповідного номера атестата, дату його видачі та адресу місця знаходження виробника, підтверджених оригінальною печаткою.

Разом з тим, розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 03.07.98 N 571/А-98 затверджено Тимчасове положення про атестацію виробництва продукції громадського харчування в Одеській області (додаток N 2 до розпорядження). Цим розпорядженням встановлюється обов'язкова атестація виробництва продукції громадського харчування та забороняється реалізація такої продукції підприємствами, що не пройшли атестацію.

Зазначені нормативно-правові акти Одеської обласної державної адміністрації містять положення, які грубо суперечать чинному законодавству України та створюють істотні перешкоди у здійсненні підприємницької діяльності.

1. В преамбулі розпорядження від 03.11.97 N 771/4-97 вказується, що його видано з метою захисту прав споживачів від вживання неякісних та небезпечних для здоров'я людей продуктів, проведення комплексної оцінки стану виробництва, та у відповідності з Законами України "Про захист прав споживачів", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію".

Закон України "Про захист прав споживачів" від 12.05.91 N 1023-XII вказує, що товари (роботи, послуги), на які актами законодавства або іншими нормативними документами встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здоров'я споживачів, їх майна, навколишнього природного середовища, підлягають обов'язковій сертифікації згідно з чинним законодавством (п.4 ст.16).

Це ж підтверджується і Законом України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.94 N 4004-XII. Стаття 14 цього Закону зазначає, що продукція, на яку в державних стандартах та в інших нормативно-технічних документах є вимоги щодо безпеки для здоров'я і життя населення, підлягає обов'язковій сертифікації.

Обидва згаданих Закони України вказують на необхідність проведення обов'язкової сертифікації продукції, що може становити небезпеку для життя, здоров'я споживачів, їх майна, навколишнього природного середовища. В Україні з 01.07.95 року вся харчова продукція і продовольча сировина підлягає обов'язковій сертифікації.

Проте ні цими законами, ні іншими актами законодавства не передбачена атестація виробництва в обов'язковому порядку. Згідно з пунктом 2.2.3 наказу Держстандарту України "Про затвердження Правил обов'язкової сертифікації харчових продуктів" від 02.06.97 N 322 сертифікація з атестацією виробництва є однією з 4 схем сертифікації продукції вітчизняного виробництва. Ця схема застосовується лише за бажанням виробника продукції, що випускається серійно.

Це підтверджує також Закон України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" від 23.12.97 N 771/97-ВР, в якому ст.5 вказує, що документами, які підтверджують належну якість та безпеку харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, є:

a) сертифікат відповідності;

b) Державний реєстр або висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи;

c) ветеринарний дозвіл для харчових продуктів та продовольчої сировини тваринного походження;

d) карантинний дозвіл для продукції рослинного походження.

Тому посилання Одеської обласної державної адміністрації на вищезгадані Закони України є некоректним, оскільки ними не передбачено в обов'язковому порядку атестація виробництва по виготовленню продовольчих товарів та атестація виробництва продукції громадського харчування.

Більше того, вимога обов'язкової атестації виробництва продовольчих товарів, встановлена в розпорядженні від 03.11.97 N 771/4-97, та вимога обов'язкової атестації виробництва продукції громадського харчування, встановлена в розпорядженні від 03.07.98 N 571/А-98, є грубим порушення чинного законодавства, а саме: Конституції України, ст.42 якої встановлює право кожного на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом; Закону України "Про підприємництво" від 07.02.91 N 698-XII, ст.3 якого встановлює право підприємців без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству; Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" від 23.07.98 N 817/98, де п.14 встановлює, що органи виконавчої влади не можуть приймати рішення щодо запровадження будь-яких заборон або обмежень підприємницької діяльності, якщо повноваження на запровадження таких заборон або обмежень прямо не передбачені законодавством.