1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Рішення


ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА
Р І Ш Е Н Н Я
N 17-18/3 від 03.03.99
м.Київ
Про необхідність усунення порушень вимог Указу Президента України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності" Севастопольською міською державною адміністрацією
На виконання Указу Президента України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності", здійснюючи аналіз нормативно-правових актів місцевих органів виконавчої влади, з метою усунення надмірного та необгрунтованого державного втручання у підприємницьку діяльність Державний комітет України з питань розвитку підприємництва встановив:
Розпорядженням від 08.12.98 N 2301-р "Про рекламну діяльність у м.Севастополі" Севастопольська міська державна адміністрація затвердила Положення про рекламну діяльність та порядок розміщення рекламно-інформаційної продукції на території м.Севастополя (далі - Положення) (Додаток N 1 до Розпорядження), а також створила робочий орган з питань регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами (Додаток N 2 до Розпорядження).
Норми Положення суперечать Закону України від 03.07.96 N 270/96-ВР "Про рекламу", Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", а також постанові Кабінету Міністрів України від 23.09.98 N 1511 "Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами" та постанові Кабінету Міністрів України від 17.08.98 N 1310 "Про порядок оскарження центральними органами виконавчої влади, головами місцевих державних адміністрацій рішень Державного комітету з питань розвитку підприємництва".
1. Відповідно до п.2.1 Положення оплата за видачу дозволу на розміщення об'єктів зовнішньої реклами здійснюється згідно з діючими тарифами (за термін не більше одного року, але не менше трьох місяців).
Цей пункт не відповідає п.19 постанови КМУ від 23.09.98 N 1511, згідно з яким дозвіл надається на термін від шести місяців до п'яти років з урахуванням терміну, зазначеного у заявці.
Крім того, у п.2.1 Положення встановлено необгрунтовано високі тарифи на розміщення зовнішньої реклами та ще й в умовних одиницях, що суперечить ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", згідно з яким валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.
Встановлення високих тарифів на розміщення зовнішньої реклами є економічно недоцільним, оскільки наслідком в довгостроковому періоді буде зменшення кількості рекламних оголошень та надходжень від плати за тимчасове користування місцями розташування зовнішньої реклами, для споживачів - менше інформації про товари і послуги, для підприємців - більші витрати коштів на залучення покупців.
2. Відповідно до п.2.2 Положення райдержадміністраціям надається право на укладення договорів щодо розміщення реклами. П.3.2 Положення також містить норму щодо необхідності попереднього укладення договору з райдержадміністрацією для надання дозволу на розміщення реклами.
Проте чинним законодавством не передбачено укладання договорів на розміщення реклами з районними державними адміністраціями. Згідно з п.20 постанови КМУ від 23.09.98 N 1511 зареєстрований та виданий дозвіл є підставою для встановлення спеціальної конструкції.
Крім цього, відповідно до п. 5 постанови КМУ від 23.09.98 N 1511 компетентним органом у сфері розміщення реклами є робочий орган, який створюється (призначається) Київською та Севастопольською міською державною адміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.
3. Пункт 3.1 Положення містить норму, згідно з якою для розміщення рекламно-інформаційної продукції на території міста рекламодавець повинен звернутися до ради з питань регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами (робочий орган - МКП "Муніципальне житло").
Таким чином, МПК "Муніципальне житло, який є самостійним розповсюджувачем зовнішньої реклами, надано право розглядати заявки та готувати дозволи на розміщення зовнішньої реклами для інших суб'єктів підприємницької діяльності.
Це суперечить п.2 постанови КМУ від 23.09.98 N 1511, де робочий орган визначається як структурний підрозділ (зокрема органу містобудування та архітектури) або працівник структурного підрозділу Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, що створюється (призначається) цими органами з метою регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами.
А вказана у п.3.1 Положення рада з питань регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами відповідно до п.3 постанови КМУ від 23.09.98 N 1511 створюється для розроблення порядку розміщення зовнішньої реклами, тобто для розроблення Положення.
4. Некоректною з юридико-технічної точки зору виглядає частина 2 Зауваження 2 пункту 3.2 Положення, згідно з якою "термін дії дозволу може бути пролонгований на наступний строк після укладання рекламодавцем додаткового договору з райдержадміністрацією і у випадку не додержання ним правил і положень розміщення реклами на території м.Севастополя".
5. Частина друга п.4.1 Положення передбачає, що до зовнішнього вигляду зовнішньої реклами в зоні історичної спадщини встановлюються підвищені вимоги, проте, які саме "підвищені вимоги", не вказується. Така невизначеність припускає суб'єктивний підхід у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами в зоні історичної спадщини.

................
Перейти до повного тексту