На виконання Указу Президента України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності", здійснюючи аналіз нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади, з метою усунення надмірного та необгрунтованого державного втручання у підприємницьку діяльність Державний комітет України з питань розвитку підприємництва встановив, що:

Інструкція про порядок встановлення та розподілу лімітів, виділення квот, видачі дозволів, промислових квитків та талонів на спеціальне використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення, яка затверджена спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та Державним комітетом рибного господарства України від 02.09.97 р. N 141/4 не визначає чітко порядок виділення квот, та встановлює необгрунтовані обмеження для підприємницької діяльності зі спеціального використання водних живих ресурсів (див. обгрунтування з цього приводу в Додатку).

У зв'язку з виявленням вищезазначених порушень, які стримують розвиток підприємницької діяльності, Державний комітет України з питань розвитку підприємництва В И Р І Ш И В:

Запропонувати Міністерству охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та Державному комітету рибного господарства України в місячний термін внести зміни в Інструкцію про порядок встановлення та розподілу лімітів, виділення квот, видачі дозволів, промислових квитків та талонів на спеціальне використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення, оскільки вона містить норми, які стримують розвиток підприємницької діяльності.

Рішення Державного комітету України з питань розвитку підприємництва щодо усунення обмежень, які стримують розвиток підприємницької діяльності є обов'язковим для виконання.

Спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державного комітету рибного господарства України від 02.09.97 р. N 141/4 (зареєстрованого в Мін'юсті України 05.11.97 р. за N 535/2339) затверджено Інструкцію про порядок встановлення та розподілу лімітів, виділення квот, видачі дозволів, промислових квитків та талонів на спеціальне використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення (надалі - Інструкція).

П.1.1 Інструкції вказує, що вона розроблена з метою вдосконалення управління в галузі охорони і використання водних живих ресурсів. Проте деякі положення Інструкції не тільки не сприяють виконанню вказаною мети, встановлюють додаткові обмеження для користувачів водних живих ресурсів, але й їх виконання може призвести до нераціонального використання таких ресурсів.

Як випливає з назви, одне з головних завдань Інструкції - встановлення порядку виділення квот. Аналіз тексту Інструкції показує, що такий порядок чітко не визначається.

Розглянемо структуру розділу 3 "Порядок виділення користувачам квот для здійснення промислу та науково-промислового лову водних живих ресурсів". П.3.1 та п.3.2 вказаного розділу встановлюють перелік документів, які необхідно подати для отримання квоти та вимоги до них. У п.3.4 наведено перелік користувачів, які мають переважне право на одержання квот. Інші пункти цього розділу встановлюють порядок повідомлення користувачів про виділені квоти та правила їх використання. Але в жодному пункті розділу не врегульовані такі важливі питання:

- по-перше, ніде не вказується, чи має право Держкомрибгосп відмовити користувачу в наданні квоти, і якщо має, то на яких підставах;

- по-друге, не описана процедура виділення квот (не вказано, на підставі яких саме даних, документів і ким приймається рішення про розмір квоти);

- по-третє, не вказується, чи має користувач право на оскарження рішення про надання квоти, і яка процедура оскарження.

Таке становище може призводити до зловживань з боку посадових осіб, які приймають на свій розсуд рішення про виділення квот та про відмову у наданні квот, і, як наслідок, до нераціонального використання водних живих ресурсів. І при цьому в Інструкції нема вказівок на відповідальність за такі дії, Інструкція не містить ніяких принципів та критеріїв, за якими насправді повинні бути розподілені квоти, та критеріїв, за якими може бути офіційно відмовлено користувачеві у квоті. Користувачі ж не можуть оскаржити такі рішення, оскільки не передбачена процедура їх оскарження в органах Держкомрибгоспу, а оскарження до арбітражного суду малоймовірно тому, що формально нема порушень положень Інструкції.