Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Ваш лист від 22.01.2009 N 12-096-01 стосовно надання роз'яснень з деяких питань господарської діяльності та повідомляє наступне.

Стосовно питання про необхідність вказувати термін, на який надається право користування майном як вкладу до статутного капіталу товариства в установчих документах новоствореної юридичної особи.

Відповідно до частини першої статті 87 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Частина друга цієї ж статті визначає, що установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини другої статті 88 ЦКУ у засновницькому договорі товариства визначаються зобов'язання учасників створити товариство, порядок їх спільної діяльності щодо його створення, умови передання товариству майна учасників, якщо додаткові вимоги щодо змісту засновницького договору не встановлені цим Кодексом або іншим законом.

Одночасно частиною другою статті 57 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) встановлено, що в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 5 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що у разі, якщо в установчих документах товариства не вказано строк його діяльності, товариство визначається створеним на невизначений строк.

Також звертаємо увагу на те, що частиною першою статті 115 ЦКУ господарське товариство є власником, зокрема майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Стосовно питання про оцінку права користування майном як внеску до статутного (складеного) капіталу товариства.

Статтею 86 ГКУ визначено, що вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті. Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді товариства. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах господарського товариства, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із статтею 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Частиною четвертою цього Закону визначено, що у випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Статтею 13 Закону України "Про господарські товариства" та частиною другою статті 115 ЦКУ встановлено, що вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Нагадуємо, що статтею 8 ЦКУ встановлено, що цивільні відносини, які не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

З огляду на те, що зазначеною вказаною вище статтею 115 ЦКУ грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства.

Тому вважаємо за доцільне рекомендувати учасникам товариства, за аналогією Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", про результати оцінки вкладів учасників товариства скласти відповідний акт.

Стосовно питання про документ, який надається для підтвердження внесення засновниками вкладів до статутного (складеного) капіталу юридичної особи.

На підставі наведеного вище Держкомпідприємництво вважає, що документом, який підтверджує передачу майна до статутного (складеного) капіталу юридичної особи, може бути акт такої передачі, складений учасниками на підставі акта оцінки вкладів учасників товариства.

Стосовно питання про підписування ліквідаційного балансу усіма членами ліквідаційної комісії.

Порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації встановлений статтею 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", зокрема частиною другою цієї статті визначено, що підписи голови та членів ліквідаційної комісії на ліквідаційному балансі повинні бути нотаріально засвідчені.

Засвідчення справжності підписів засновників (учасників) або уповноваженого ними органу на ліквідаційному балансі здійснюється відповідно до вимог Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 N 20/5.

Згідно з пунктом 261 зазначеної Інструкції нотаріус, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені у документі, а лише підтверджує, що підпис зроблений певною особою (особами).

Звертаємо увагу на те, що чинним законодавством не передбачено застосування будь-яких виключень щодо оформлення ліквідаційного балансу, тому підписи усіх членів ліквідаційної комісії на ліквідаційному балансі мають бути нотаріально засвідчені.

Одночасно наголошуємо на тому, що згідно з частиною третьою Прикінцевих положень Закону про реєстрацію закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Стосовно питання про придбання частки самим товариством.

Відповідно до статті 147 ЦКУ та статті 53 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.