На виконання Указу Президента України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності", здійснюючи аналіз нормативно-правових актів місцевих органів виконавчої влади, з метою усунення надмірного та необгрунтованого державного втручання у підприємницьку діяльність, Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва В С Т А Н О В И В:

Головою Донецької обласної державної адміністрації затверджене розпорядження від 20.01.2000 N 45 "Про державне регулювання цін на хліб і хлібобулочні вироби" (із змінами, внесеними розпорядженням від 16.06.2000 N 366) (далі - Розпорядження).

Відповідно до преамбули Розпорядження воно видане з метою посилення контролю за формуванням і застосуванням економічно обгрунтованих цін на хліб і хлібобулочні вироби, недопущенням їх зростання, стабілізації ринку хліба та соціального захисту населення, згідно зі статтею 8 Закону України "Про ціни і ціноутворення" (із змінами до нього).

Аналіз Розпорядження виявив норми, які не узгоджуються із законодавством України та реалізація яких може призвести до створення перешкод для розвитку підприємницької діяльності.

1. Згідно з пунктом 1 Розпорядження встановлений для суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності, які займаються виробництвом хліба та хлібобулочних виробів, граничний розмір рентабельності до 10 відсотків до собівартості вищевказаної продукції з борошна пшеничного першого, другого гатунків та ржаного, із суміші борошна пшеничного першого і вищого (в кількості до 50 відсотків) гатунків, хліба і хлібобулочних виробів для діабетиків.

Пунктом 2 Розпорядження встановлений граничний рівень торговельної (у т. ч. постачальницько-збутової) надбавки у розмірі до 15 відсотків до оптово-відпускних цін хліба і хлібобулочних виробів (крім здобних), які реалізуються суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності (з урахуванням транспортних витрат).

Ці норми суперечать положенням Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.90 N 507-XII та інших нормативно-правових актів.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних цін і тарифів.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ціни і ціноутворення" Кабінет Міністрів України визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Повноваження місцевих державних адміністрацій щодо державного регулювання цін і тарифів, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.96 N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" (із змінами та доповненнями) та постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.95 N 135 "Про Положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень".

Пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96 N 1548 та пункти 12, 13, 14 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96 N 1548 містять перелік продукції, товарів і послуг, щодо яких місцеві державні адміністрації мають повноваження регулювати ціни і тарифи. В цьому переліку відсутні повноваження місцевих державних адміністрацій щодо встановлення граничних розмірів рентабельності та граничних рівнів торговельної надбавки на хліб та хлібобулочні вироби.

В пунктах 1 і 2 Розпорядження не зазначається, що граничні рівні торговельної надбавки запроваджуються на продукцію, яка реалізується підприємствами торгівлі - монопольними утвореннями, у порядку, встановленому Положенням про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.95 N 135.

В частині другій статті 8 Закону України "Про ціни і ціноутворення" (на яку є посилання в преамбулі Розпорядження) вказується, що в разі надмірного зростання цін, раніше виведених з-під контролю за рішенням Кабінету Міністрів України, виконавчих комітетів обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) рад, допускається тимчасове повернення до державного регулювання цін і тарифів.

Проте необхідно зазначити, що відповідно до статті 4 Закону України "Про ціни і ціноутворення" повноваження щодо визначення переліку продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, має лише Кабінет Міністрів України.

Тому лише Кабінет Міністрів України відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про ціни і ціноутворення" має повноваження приймати рішення про тимчасове повернення до державного регулювання цін і тарифів, раніше виведених з-під контролю, у разі їх надмірного зростання.