Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув лист громадської організації "Ліга підприємців Харківщини" від 13 вересня 2000 року N 714-00/20 і надсилає в Державну податкову адміністрацію України для вирішення поставлених питань по суті.

Підпунктом 3.2.3 статті 3 Закону України від 03.04.97 р. N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" визначено, що операції з надання послуг зі страхування і перестрахування, передбачених Законом України "Про страхування" від 07.03.96 р. N 85/96-ВР, не є об'єктом оподаткування.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про страхування" предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.

Пов'язувати норму Закону України "Про податок на додану вартість" із статтею 2 Закону України "Про страхування", на нашу думку, є некоректним, оскільки в Законі України "Про податок на додану вартість" не сказано, що норма цього Закону поширюється тільки на тих осіб, у яких предметом безпосередньої діяльності є лише страхування.

Отже, включення в базу оподаткування податком на додану вартість платежів з обов'язкового страхування пасажирів на транспорті Держпідприємництва вважає неправомірним.

Виходячи з викладеного, Держпідприємництва просить Державну податкову адміністрацію України переглянути лист від 31.07.2000 р. N 4331/6/16-1220-26 "Про податок на додану вартість при перевезенні пасажирів залізничним транспортом".

Про результати перегляду вказаного листа просимо повідомити Держпідприємництва і заявника.