Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Ваш лист про вирішення питання щодо відповідності Тимчасової методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київської міської ради від 1 липня 1999 року N 329/430, і повідомляє.

Невідповідностей рішення Київської міської ради чинному законодавству України не виявлено, тому підстав для зупинення чи відміни вказаного рішення не існує.

Однак, рішення Київської міської Ради не повинне застосовуватись до договору N 5019, укладеного між Державним комунальним підприємством по утриманню житла в Подільському районі та ЗАТ "Пуща-Водиця", оскільки ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає: "умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря".

Виключення можливе лише на підставі ст. 21 даного Закону, яка вказує: "розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України".

Але, згідно п. 3 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 р. N 786, до орендної плати не включаються плата за послуги, які згідно з договором оренди зобов'язується надавати орендодавець, і витрати на утримання орендованого майна. Такі суми сплачуються орендарем окремо.

Отже, експлуатаційні витрати, як витрати на утримання майна, не можуть буту внесені до договору, оскільки не є частиною орендної плати і погіршують становище орендаря - ЗАТ "Пуща-Водиця".