Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув лист від 18.06.2001 р. N 53/112 і повідомляє таке.

Частиною 5 ст.13 Закону України від 03.12.90 р. N 507-XII "Про ціни і ціноутворення" встановлено, що органи статистики забезпечують нагляд за динамікою цін і тарифів в республіці, розробляють індекси їх зміни, обчислюють вплив зміни цін і тарифів на рівень життя населення. В організації статистичного нагляду беруть участь органи, які встановлюють ціни і тарифи, та фінансові органи.

Згідно зі ст.13 Указу Президента України від 23.07.98 р. N 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст.1 Закону України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" п.1.20 звичайна ціна - ціна продажу товарів (робіт, послуг) продавцем, включаючи суму нарахованих (сплачених) процентів, вартість іноземної валюти, яка може бути отримана у разі їх продажу особам, які не пов'язані з продавцем за звичайних умов ведення господарської діяльності.