Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва на <...> запит від 12.02.2007 р. без номера опрацював, в межах компетенції, матеріали запиту та повідомляє таке.

1. Щодо корпоративних прав засновника.

Статтею 86 Господарського кодексу України визначено, що вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті. Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді товариства. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах господарського товариства, якщо інше не передбачено законом.

Частиною другою статті 115 Цивільного кодексу України встановлено, що вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Визначення майнових прав міститься у Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Згідно із статтею 3 цього Закону майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Отже, корпоративні права є різновидністю майнових прав, які безпосередньо пов'язані з майном і не можуть відчужуватися окремо від майна.

При формуванні статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю корпоративними правами засновника приватного підприємства цей засновник набуває корпоративних прав у новоствореному товаристві, а новостворене товариство, своєю чергою, набуває права участі в управлінні існуючим приватним підприємством, а також права отримання частки прибутку цього підприємства. Тобто у даному випадку відбувається обмін корпоративних прав засновника існуючого приватного підприємства на корпоративні права у новоствореному товаристві, а новостворене товариство набуває корпоративних прав в існуючому приватному підприємстві.

Враховуючи зазначене вище, Держпідприємництво вважає, що при формуванні статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю за рахунок внеску корпоративними правами засновника, якими він володіє у приватному підприємстві, повинна відбуватися зміна засновника існуючого приватного підприємства.

2. Стосовно структурних підрозділів та відокремлених підрозділів юридичної особи.

Поняття юридичної особи встановлено статтею 80 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ), згідно з яким юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Статтею 55 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) встановлено поняття суб'єктів господарювання. До переліку суб'єктів господарювання, згідно із цією статтею, віднесені, зокрема, господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. Також, відповідно до цієї ж статті, ці суб'єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Статтею 64 ГКУ встановлено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Цією ж статтею визначено організаційну структуру підприємства, відповідно до якої підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).