Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув <...> лист та повідомляє, що дійсно, відповідно до абзацу 2 частини 17 статті 2 Закону України від 04.10.2001 р. N 2761-III "Про внесення змін до Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" відходи чи брухт, що залишилися після переробки давальницької сировини, у разі їх реалізації на митній території України підлягають обкладенню ввізним митом, іншими податками та зборами, що справляються при ввезенні аналогічних відходів та брухту відповідно до законодавства. А в частині 18 цієї ж статті зазначається, що за письмовою заявою іноземного замовника відходи чи брухт, що залишилися після переробки давальницької сировини, можуть бути вивезені у порядку, встановленому Державною митною службою України.

У статті 8 Закону України від 05.03.98 р. N 187/98-ВР "Про відходи" (далі - Закону) зазначається, що відходи є об'єктом права власності і право власності на відходи може переходити від однієї особи до іншої в порядку, передбаченому законом, а відповідно до частини 1 статті 9 цього ж Закону суб'єктами права власності на відходи, крім держави і фізичних осіб, є також підприємства, установи та організації усіх форм власності. Тому на підставі положень даного Закону, а також вищезазначених норм Закону України від 04.10.2001 р. N 2761-III "Про внесення змін до Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" Держпідприємництво вважає, що виконавці, а також замовники мають повне право на вивезення та продаж відходів як на митній території України, так і за межами України, якщо вони є власниками цих відходів, або не є власниками, але це право надано їм за договором про операцію з давальницькою сировиною, і щодо даних правовідносин застосовується Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах".