СУТТЄВО. Встановлення платного або безоплатного земельного сервітуту залежить від бажання власника або землекористувача земельної ділянки, щодо якої його встановлюють. Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Ваш лист від 15.11.2002 р. N 2В15 щодо випадків встановлення платних та безоплатних земельних сервітутів і повідомляє.

Відповідно до пункту 1 статті 98 Земельного кодексу України (далі - Кодекс), право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельного ділянкою (ділянками).

Згідно з пунктом 3 статті 101 Кодексу, власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.

У пункті 2 статті 100 Кодексу визначено, що земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, Держпідприємництво України дійшло висновку, що встановлення платного або безплатного земельного сервітуту залежить від власника або землекористувача земельної ділянки, щодо якої його встановлюють.

У разі якщо встановленням безоплатного земельного сервітуту власнику землі спричинені збитки, він має право на їх відшкодування в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 р. N 284 "Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам".