Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув ваш лист щодо застави особистого майна засновника товариства з обмеженою відповідальністю на підставі договору і повідомляє.

Відповідно до статті 181 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Відносини застави регулюються Законом України "Про заставу", іншими актами законодавства.

Згідно зі статтею 4 Закону України від 02.10.92 р. N 2654-XII "Про заставу", предметом застави може бути майно, яке, відповідно до законодавства України, може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. У статті 11 цього ж Закону передбачено, що сторонами договору застави (заставодавцем і заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.