Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув <...> лист <...> і повідомляє.

Відповідно до пункту 4 статті 12 Закону України від 03.07.92 р. N 2535-XII "Про плату за землю" вітчизняні заклади охорони здоров'я, що використовуються ними за цільовим призначенням, звільняються від земельного податку.

Згідно зі статтею 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.92 р. N 2801-XII до закладів охорони здоров'я належать, у тому числі аптеки, які забезпечують безпосередню охорону здоров'я населення. Заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами за наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців.

У пункті 7 Правил роздрібної реалізації лікарських засобів, які затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.97 р. N 447 "Про впорядкування діяльності аптечних закладів та затвердження Правил роздрібної реалізації лікарських засобів", визначено, що роздрібна реалізація лікарських засобів здійснюється через аптеки та їх структурні підрозділи. Аптека - заклад охорони здоров'я, який функціонує з дозволу і під контролем державних органів, основним завданням якої є забезпечення населення, закладів охорони здоров'я, підприємств, установ і організацій лікарськими засобами та виробами медичного призначення. У пункті 3 цих же Правил зазначено, що роздрібною реалізацією лікарських засобів можуть займатися підприємства (їх об'єднання), установи, організації незалежно від форм власності, громадяни-підприємці, що здійснюють підприємницьку діяльність на території України.

Таким чином, аптечні заклади (аптеки) незалежно від форм власності звільняються від сплати земельного податку.

Що стосується Класифікації організаційно-правових форм господарювання, яку затверджено наказом Держстандарту України від 22.11.94 р. N 288, то зазначимо, що ця Класифікація не суперечить чинному законодавству та є державним класифікатором, розроблених згідно з Програмою переходу України на міжнародну систему статистики та обліку, яка була затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.93 р. N 326. Але визначати коло платників або неплатників податків, керуючись згаданою Класифікацією не можна. Адже, згідно зі статтею 1 Закону України від 25.06.91 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування" встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.

Відповідно до розділу II Інструкції із заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), яку затверджено наказом Державного комітету статистики України від 05.11.98 р. N 377, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.98 р. за N 788/3228, у рядку 49 ураховуються дані про заклади охорони здоров'я: лікувальні установи, амбулаторно-поліклінічні заклади; заклади диспансерного лікування; станції швидкої медичної допомоги; станції переливання крові; установи охорони материнства і дитинства; медпункти; пологові будинки; молочні кухні та їх роздавальні пункти; санітарно-епідеміологічні установи; профілакторії; ветеринарні установи, аптеки.