Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Ваш лист і повідомляє таке.

Частиною 5 статті 13 Закону України від 03.12.90 р. N 507-XII "Про ціни і ціноутворення" встановлено, що органи статистики забезпечують нагляд за динамікою цін і тарифів в республіці, розробляють індекси їх зміни, обчислюють вплив зміни цін і тарифів на рівень життя населення. В організації статистичного нагляду беруть участь органи, які встановлюють ціни і тарифи, та фінансові органи.

Згідно зі статтею 13 Указу Президента України від 23.07.98 р. N 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності", індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

Держпідприємництво України вважає, що для обгрунтування рівня звичайних цін реалізованої підприємством продукції необхідно використовувати ціни, установлені на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України.

У разі відсутності статистичних даних про рівень цін на конкретний товар обгрунтувати ціну можна оцінивши прейскуранти інших суб'єктів господарювання, які реалізують такий самий товар.

"Галицькі контракти - Дебет-Кредит", N 50, 9 грудня 2002 р.