Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув <...> лист щодо застосування векселів та повідомляє.

1. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України від 05.04.2001 р. N 2374-III "Про обіг векселів в Україні" (далі - Закон N 2374), видавати переказні та прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Тобто вищезазначеним законом передбачається лише два види векселів: переказний та простий.

Переказний вексель повинен містити положення, передбачені статтею 1 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (додаток 1), запровадженого Конвенцією від 07.06.30 р., яка набула чинності в Україні 06.01.2000 р. (далі - Уніфікований закон), зокрема, зазначення строку платежу.

Згідно зі статтею 5 Уніфікованого закону, у переказному векселі, який підлягає оплаті відразу після пред'явлення або у визначений строк після пред'явлення, трасант може обумовити, що на суму, яка підлягає оплаті, будуть нараховуватися відсотки. У будь-якому іншому переказному векселі така умова вважається ненаписаною.

Таким чином, при дотриманні вищезазначених вимог трасант може скласти переказний вексель з нарахуванням відсотків зі строком платежу, який буде зазначений на векселі (наприклад, два роки).

2. Відповідно до частини 3 статті 5 Уніфікованого закону, відсотки нараховуються від дати видачі переказного векселя, якщо не вказана інша дата.

Згідно з частиною 1 статті 38 Уніфікованого закону, держатель переказного векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк віддати складання чи від пред'явлення повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів.

Відповідно до статті 40 Уніфікованого закону держатель переказного векселя не може бути примушений прийняти платіж за ним до настання строку платежу.

Трасат (особа, яка зазначена як платник за переказним векселем), який здійснює платіж до настання строку платежу, робить це на свій власний страх і ризик.

Той, хто здійснює платіж при настанні строку платежу, вважається таким, хто належним чином виконав своє зобов'язання, якщо він не допустив грубу необережність або з його боку не було обману. Він зобов'язаний перевірити правильність послідовного ряду індосаментів, але не підписи індосантів.

На підставі вище викладеного Держпідприємництво України вважає, що трасат (в тому числі і векселедавець при простому векселі) може здійснити платіж по переказному векселю (номінал) із нарахуванням відсотків (наприклад, за два роки) по ньому через один місяць, з моменту настання перебігу більшого строку платежу (наприклад, два роки), але він це робить на власний страх і ризик.

3. Згідно з частиною 1 статті 52 Уніфікованого закону кожна особа, якій належить право регресу, може, при відсутності угоди щодо протилежного, одержати платіж за допомогою нового векселя (зворотного переказного векселя), виданого зі строком платежу за пред'явленням на одну із зобов'язаних перед нею осіб, який підлягає оплаті за місцем проживання цієї особи.