Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув ваш лист щодо засновників товариства та повідомляє.

Згідно з частиною 1 статті 58 Закону України від 19.09.91 р. N 1576-XII "Про господарські товариства" (далі - Закон N 1576-XII) вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. У частині 2 та частині 3 статті 59 Закону N 1576-XII зазначено, що з питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства необхідна одностайність у вищому органі. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Мінімальна кількість учасників, засновників товариства з обмеженою відповідальністю прямо не визначена чинним законодавством, але виходячи з аналізу практики застосування норм права, Держпідприємництво України дійшло висновку, що доцільним є наявність мінімум трьох засновників (учасників). Адже, відповідно до статті 23 Закону N 1576-XII управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.

Посадовими особами органів управління товариством визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії.

Таким чином, у товаристві у будь-якому випадку, принаймні, повинна бути ревізійна комісія. Так як у статті 63 Закону N 1576-XII визначено, що контроль за діяльністю дирекції (директора) товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється ревізійною комісією, що утворюється зборами учасників товариства з їх числа, в кількості, передбаченій установчими документами, але не менше трьох осіб. Члени дирекції (директор) не можуть бути членами ревізійної комісії.

Крім того, наявність мінімум трьох учасників дозволить уникнути непорозумінь, які можуть виникнути під час здійснення діяльності товариства. Оскільки у випадку наявності лише двох засновників, учасників голосування формально здійснюватиметься більшістю голосів (учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді), в разі, якщо частка одного учасника становить, наприклад, 52 %, а другого - 48 %, то по суті прийняття кінцевого рішення відбуватиметься одноособово, що суперечить природі товариства як такого, адже, сутність товариства полягає саме в об'єднанні майна для досягнення спільної мети та колегіальному прийнятті рішень з основних напрямків діяльності, на відміну, наприклад, від приватного підприємства. Інші складності виникатимуть і у разі, якщо частки учасників у статутному фонді пропорційні.