До Держпідприємництва України надходять численні запити від представництв Держпідприємництва України та органів державної реєстрації стосовно надання роз'яснень з питань державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, які чинним законодавством України чітко не врегульовані.

Крім того, у зв'язку із змінами в чинному законодавстві деякі роз'яснення, надані Держпідприємництвом України та Ліцензійною палатою України, втратили актуальність або увійшли в протиріччя з діючим законодавством. Надсилаємо вам для використання в роботі та доведення до органів державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності роз'яснення з деяких таких питань державної реєстрації.

1. Якою може бути мінімальна кількість засновників товариства з обмеженою відповідальністю?

Відповідно до статті 1 Закону України "Про господарські товариства" господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди між юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Згідно із статтею 50 зазначеного Закону товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Таким чином, виходячи із змісту чинного законодавства, яке регулює порядок створення та діяльності товариства з обмеженою відповідальністю, у заснуванні такого товариства повинно взяти участь не менше двох засновників.

2. Чи можливо існування протягом року товариства з обмеженою відповідальністю з одним засновником (учасником), у випадку якщо інші засновники (учасники) вийшли з цього товариства та передали останньому частки у статутному фонді?

Згідно із статтею 53 Закону України "Про господарські товариства" частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю після повного внесення ним внеску може бути придбана самим товариством. У цьому разі воно зобов'язане передати її іншим учасникам або третім особам у строк, що не перевищує одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі провадяться без урахування частки, придбаної товариством.

Таким чином, законодавством передбачена можливість існування товариства з обмеженою відповідальністю при виході учасників за умови дотримання зазначених умов.

3. Чи потрібно нотаріально посвідчувати підписи фізичних осіб на змінах до установчих документів господарського товариства?

Згідно з пунктом 23 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.98 р. N 740 (з наступними змінами і доповненнями) внесення змін (доповнень) оформляються у вигляді окремих додатків або шляхом викладення установчих документів у новій редакції з додержанням вимог, визначених цим Положенням. Згідно з абзацом третім пункту 5 цього Положення, у разі коли власником (власниками) суб'єкта підприємницької діяльності є фізична особа (фізичні особи), її (їх) підпис на установчих документах засвідчується нотаріусом.

Отже, у разі внесення змін та доповнень до установчих документів господарського товариства підписи на цих змінах (доповненнях) засновників товариства - фізичних осіб нотаріально засвідчуються в порядку, встановленому Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 18.06.94 р. N 18/5 (зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.94 р. під N 152/361).

4. Який порядок прийняття рішень зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю, пов'язаних із примусовим виключенням засновника (учасника) із складу товариства та внесенням змін до установчих документів?

Порядок прийняття рішення зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ), у тому числі і щодо виключення учасника з товариства, встановлений статтями 59, 60, 64 Закону України "Про господарські товариства" в редакції відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про господарські товариства" від 07.03.2002 р. N 3095-III, а саме:

- статтею 59 встановлено, що рішення загальних зборів товариства, зокрема виключення учасника товариства, вважається прийнятим, якщо за нього проголосували учасники, що володіють в сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів;

- в статті 60 встановлено, що збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що в сукупності володіють більш як 60 відсотками голосів;

- відповідно до статті 64 цього Закону учасника ТОВ, який систематично не виконує, або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено на основі рішення зборів учасників ТОВ, за яке проголосували учасники, що володіють в сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів.

Враховуючи вищесказане, повідомляємо, що листи Держпідприємництва України від 15.08.2001 р. N 2-222/5080 та від 20.11.2001 р. N 4-422-310/6866, якими надавались відповідні роз'яснення з цієї проблеми, втрачають силу з 04.04.2002 р., тобто з моменту опублікування та введення в дію зазначеного Закону.

5. Яким чином відбувається голосування та визначення кворуму при прийнятті рішень зборами учасників протягом періоду, коли частка перебуває у власності самого товариства, і як виконуються вимоги ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" під час розгляду питань, які потребують одностайності при голосуванні?

Згідно зі статтею 53 Закону України "Про господарські товариства" в разі придбання товариством частки учасника товариства воно зобов'язане передати її іншим учасникам або третім особам у строк, що не перевищує одного року та впродовж цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі провадяться без урахування частки, придбаної товариством. Порядок прийняття рішення зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю регламентується статтею 60 зазначеного Закону (з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про господарські товариства" від 07.03.2002 р. N 3095-111). Однак вимоги статті 53 також підлягають виконанню, оскільки спеціальних виключень чи правил прийняття рішень за таких умов чинним законодавством не встановлено.

6. Який порядок передачі приватного підприємства від одного засновника до іншого?

Статтею 2 Закону України "Про підприємства в Україні" визначено, що приватне підприємство - це підприємство, засноване на власності фізичної особи.

Відповідно до пп. 23 - 24 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.98 р, N 740, у разі внесення до установчих документів суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб змін, пов'язаних із зміною засновника, органу державної реєстрації для реєстрації змін подається нотаріально засвідчена заява про добровільний вихід, примірник змін до статуту (оформлений у вигляді окремих додатків або викладенням статуту в новій редакції) та інші документи, встановлені зазначеним вище положенням. При цьому, на думку Держпідприємництва, в заяві має бути зазначено про передачу прав і обов'язків засновника приватного підприємства іншій особі.