Шановний Олександре Івановичу!

На виконання доручення Адміністрації Президента України від 22.10.2003 N 10-12/2395 Держпідприємництво України розглянуло Ваше звернення стосовно внесення до реєстраційних карток ідентифікаційних кодів та ідентифікаційних номерів іноземних юридичних та фізичних осіб і повідомляє наступне.

1. Стосовно Ваших питань, пов'язаних з необхідністю внесення до реєстраційних карток ідентифікаційних кодів та ідентифікаційних номерів іноземних юридичних та фізичних осіб, коли вони виступають співзасновниками новостворених юридичних осіб України.

Згідно із пунктом 3 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 N 118, передбачено, що до Державного реєстру включаються (отримують ідентифікаційні коди) юридичні особи, а також їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території України і провадять свою діяльність на підставі законодавства України.

Крім того, відповідно до пункту 4 зазначеного Положення, інформаційний фонд Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ) включає дані про ідентифікаційні коди суб'єктів господарської діяльності, які є єдиними для всього інформаційного простору України, тобто є національними кодами ЄДРПОУ.

Тому, внесення до реєстраційної картки національного коду іноземного засновника - юридичної особи на даний час не представляється доцільним. Це ж стосується і засновників - іноземних громадян, які на момент реєстрації не проживають на території України і не мають обов'язків по сплаті податків.

2. Щодо посадових осіб Держпідприємництва, що відповідали за забезпечення робити по методологічному забезпеченню процесів державної реєстрації в 1998-2000 роках.

З 1998 року по травень 2000 року ці питання знаходились у компетенції Ліцензійної палати України, яку очолював С. Третьяков. Питання державної реєстрації відносились до компетенції заступника Голови В. Музичука і начальника Управління державної реєстрації В. Радченка.

З травня 2000 року питання державної реєстрації перейшли до відання Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, створеного відповідно до Указу Президента України від 15 грудня 1999 р. N 1572, який став правонаступником Ліцензійної палати України (згідно із Указом Президента України від 9 вересня 2000 р. N 1050) і цими питаннями в Комітеті займались ті ж посадові особи.

Після введення в дію Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.98 N 740, до Ліцензійної палати України надходили численні звернення та пропозиції від органів державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, господарюючих суб'єктів, громадських об'єднань підприємців, фахівців Держкомстату, ДПА України, Головархіву України, Мін'юсту України, Мінекономіки України щодо надання роз'яснень з проблемних питань державної реєстрації суб'єктів підприємництва.