Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Ваш лист та повідомляє таке.

Законом України від 18.01.2001 р. N 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (далі - Закон), передбачено, що право на матеріальне забезпечення у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності, вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних з народженням дитини, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності мають застраховані особи.

... Частиною 3 статті 6 Закону передбачено, що особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до діючого законодавства.

Таким чином, приватний підприємець - фізична особа, яка працює за загальною системою оподаткування, набуває право на матеріальне забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та реєстрації в робочих органах відділень Фонду як страхувальника.