Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва <...> повідомляє.

I. Щодо відповідальності за неподання форми статистичної звітності за N 10-ПІ "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" (далі - Звіт), яка затверджена наказом Державного комітету статистики України від 10.01.2002 р. N 49.

Згідно з підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181) платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до статті 1 Закону N 2181 податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Фонд України соціального захисту інвалідів, до якого подається Звіт, не віднесено Законом N 2181 до контролюючих органів, до того ж, на підставі Звіту не здійснюється нарахування та/або сплата податку (збору). Таким чином, немає підстав для застосування штрафних санкцій, встановлених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону N 2181 за неподання (несвоєчасне подання) Звіту.

Відповідно до частини першої статті 186-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, чи із запізненням; незабезпечення належного стану первинного обліку; порушення порядку ведення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України - тягне за собою накладення штрафу на громадян - від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У статті 244-3 цього Кодексу передбачено, що органи державної статистики розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень (стаття 186-3). Від імені органів державної статистики розглядати справи і накладати адміністративні стягнення мають право керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі статистики та його заступники, керівники органів державної статистики в Автономній Республіці Крим, областях, районах і містах та їх заступники.