Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Ваш лист <...> та повідомляє.

Відповідно до пункту 1 статті 4 Закону України від 07.02.91 N 697-XII "Про власність" власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Таким чином, на етапі укладення договору оренди рішення щодо використання суб'єкта, який належить орендодавцеві, приймає безпосередньо орендодавець. Відносини з іншими суб'єктами щодо використання будівлі або її частини закріплюються відповідними договорами оренди.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 "Оренда", що затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 N 181 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.08.2000 за N 487/4708, зазначає, що суборенда - угода про передачу орендарем орендованого ним об'єкта в оренду третій особі.

Згідно з пунктом 1.18 статті 1 Закону України від 28.12.94 N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" лізингова (орендна) операція - господарська операція фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк.

Отже, пункт 1.18 цього ж Закону регулює відносини по наданню орендодавцем основних фондів іншим фізичним або юридичним особам за орендну плату на визначений строк та не забороняє передачу орендарем орендованого ним об'єкта в оренду третій особі (суборенду), незважаючи на те що цей об'єкт не знаходиться на балансі орендаря.