Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Ваш лист і повідомляє.

Як зазначається у підпункті 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21.12.2000 N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон) у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Закон не визначає виключний перелік рішень контролюючих органів, які оскаржуються за процедурою, передбаченою підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону, тому, на думку Держпідприємництва України, положення абзацу 3 підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону щодо повного задоволення скарги платника податків, якщо вмотивоване рішення за нею не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку, розповсюджується і на оскарження рішення податкового органу про продовження строків розгляд скарги платника податків та призначення додаткової перевірки (проведення якої, дійсно, не передбачено нормативно-правовим актом, який регулює порядок проведення контролюючими органами перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності - Указом Президента України від 23.07.98 N 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності").