Указом Президента України від 03.07.98 N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", в редакції Указу Президента України від 28.06.99 N 746 (далі - Указ), передбачено, що суб'єкт підприємницької діяльності, який сплачує єдиний податок, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Водночас, з 1 січня 2004 року набув чинності Закон України від 09.07.2003 р. N 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон).

Статтею 19 цього Закону для всіх без винятку роботодавців страхові внески до солідарної системи нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошове забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, і сплачуються на загальних підставах (32 відсотки від фонду оплати праці та 1-2 відсотки із заробітної плати найманих працівників).

Проте на сьогодні сплата внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний та фіксований податки), не набула чіткого законодавчого визначення.

Враховуючи викладене, Держкомпідприємництва України залишається на позиції, викладеній в інформаційному листі Держкомпідприємництва України від 26.12.2003 р. N 7577, а саме: до законодавчого врегулювання суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спосіб оподаткування єдиним податком, сплачують внески до Пенсійного фонду України згідно з нормами спеціального законодавства, яким запроваджено зазначений режим оподаткування, тобто Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".