Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Ваш лист від 22.07.2004 та в доповнення до листа Держпідприємництва України від 16.07.2004 N 4844 повідомляє наступне.

Щодо першого питання в тексті звернення.

В разі здійснення суб'єктом підприємницької діяльності торгівлі лише за умов сплати ринкового збору, він, відповідно до пункту 2.3 статті 2 Закону України від 03.04.97 N 168 "Про податок на додану вартість", не є платником податку на додану вартість.

Проте, якщо такий суб'єкт до здійснення торгівлі за умов сплати ринкового збору (або в поєднанні з торгівлею за умов сплати ринкового збору) здійснював (здійснює) на митній території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти, незалежно від обсягів поставки він є і платником ринкового збору, і платником податку на додану вартість, а також перебуває на обліку платника ПДВ.

Якщо ж суб'єкт підприємницької діяльності перестав здійснювати на митній території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти незалежно від обсягів поставки і здійснює торгівлю лише за умов сплати ринкового збору, він повинен знятися з обліку платника податку на додану вартість в установленому чинним законодавством порядку.

Щодо другого питання в тексті звернення та шостого, сьомого, восьмого, дванадцятого питань після тексту звернення.

Відповідно до абзацу третього пункту 13 Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року N 57/188/84/105 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 березня 2002 р. за N 288/6576 (далі - Правила торгівлі на ринках), торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 44 частини 1 статті 26 Закону України від 21.05.97 N 280 "Про місцеве самоврядування в Україні", до повноважень органів місцевого самоврядування відноситься вирішення питань щодо встановлення відповідно до законодавства правил торгівлі на ринках.

Таким чином, з моменту набуття чинності в 1997 році Законом України "Про місцеве самоврядування" органи місцевого самоврядування, зокрема сільські, селищні та міські ради, мають повноваження встановлювати правила торгівлі на ринках на відповідних територіях.