Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув лист від 07.06.2004 N 21-19-47 та зазначає.

1. Щодо актів, які приймаються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до повноважень з питань регулювання цін, відкриття чи закриття об'єктів торгівлі.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" не є регуляторними акти, що містять індивідуально-конкретні приписи, за винятком актів, у яких одночасно містяться нормативні та індивідуально-конкретні приписи. Наприклад, прийнятий уповноваженим органом припис про усунення конкретним суб'єктом господарювання порушень вимог законодавства або рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління.

Коли уповноваженим регуляторним органом прийнято нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, або прийнято інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом, даний документ згідно статті 1 Закону є регуляторним.