Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув ваш лист від 02.04.2004 N 15-3-2-4/881 щодо надання роз'яснень з питань ліцензування та повідомляє.

1. Щодо необхідності ліцензування сільськогосподарських підприємств різних форм власності, основна діяльність яких за статутом - вирощування сільськогосподарських тварин і птиці та отримання тваринної продукції, а спеціалісти ветеринарної медицини, які за штатом працюють і обслуговують лише поголів'я тварин даного господарства, не надають лікувальну допомогу тваринам населення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" господарська діяльність - будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт.

Відповідно до статті 9 цього Закону ліцензуванню підлягає, зокрема, ветеринарна практика.

Законом України "Про ветеринарну медицину" визначено, що ветеринарна практика - діяльність з надання послуг, пов'язаних з профілактикою, діагностикою та лікуванням хвороб тварин і консультуванням з питань ветеринарної медицини, яка провадиться юридичними особами (установами ветеринарної медицини усіх форм власності та громадськими організаціями) і фізичними особами (спеціалістами ветеринарної медицини).

Відповідно до пункту 1.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з ветеринарної практики, які затверджено наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства аграрної політики України 02.07.2001 р. N 94/186, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 липня 2001 р. за N 599/5790, ветеринарна практика - вид господарської діяльності із здійснення діагностичної, профілактичної, оздоровчої, лікувальної роботи у тваринництві, ветеринарно-санітарної експертизи тваринницької та рослинної продукції або з надання інших ветеринарних послуг.