Відповідно до статей 13, 14 Закону України "Про державну статистику" , підпункту 4 пункту 4, пункту 9 Положення про Державну службу статистики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2014 року № 481 , та з метою забезпечення доступності, гласності й відкритості статистичної інформації, її джерел і методології складання

1. Затвердити схвалені Комісією з питань удосконалення методології та звітної документації Державної служби статистики України Зміни до Методологічних положень зі статистики освіти, затверджених наказом Держкомстату від 09 листопада 2011 року № 288 (зі змінами) (далі - Зміни до Методологічних положень), що додаються.

2. Департаменту статистики послуг (Кармазіна О.О.):

1) здійснювати організаційно-методологічне керівництво щодо застосування на практиці Змін до Методологічних положень, затверджених цим наказом;

2) надати протягом трьох робочих днів департаменту поширення інформації та комунікацій (Вишневська О.А.) цей наказ в електронному форматі для оприлюднення на офіційному веб-сайті Держстату.

3. Департаменту поширення інформації та комунікацій (Вишневська О.А.) забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному веб-сайті Держстату протягом трьох робочих днів після отримання його електронної версії.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Метою розроблення цих методологічних положень є:

підготовка роз'яснень щодо інструментів (класифікації, реєстри), які використовуються для проведення державного статистичного спостереження зі статистики освіти;

надання роз'яснень щодо основних визначень і понять зі статистики освіти;

визначення порядку організації та проведення державного статистичного спостереження, принципів формування сукупностей звітних одиниць, розробки й поширення результатів;

документування джерел даних і підходів до підготовки й публікації узагальненої інформації зі статистики освіти;

підготовка роз'яснень про використання адміністративних даних при узагальненні інформації щодо функціонування національної системи освіти;

поширення методологічних положень серед фахівців територіальних органів Держстату й основних користувачів статистичної інформації для кращого розуміння можливостей щодо їх використання для моніторингу й оцінки діяльності системи освіти.

При підготовці положень враховані положення Законів України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", "Про загальну середню освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про вищу освіту" та рекомендації міжнародних організацій зі статистики освіти, адаптовані відповідно до вимог національного законодавства.

ДСС - Державне статистичне спостереження;

КВЕД - Класифікація видів економічної діяльності;

КІСЕ - Класифікація інституційних секторів економіки України;

КОАТУУ - Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України;

КОПФГ - Класифікація організаційно-правових форм господарювання;

МСКО - Міжнародна стандартна класифікація освіти;

РСО - Реєстр статистичних одиниць;

СККС - Статистична класифікація країн світу;

СРП - Статистичний реєстр підприємств;

Т - рік, у якому здійснюється формування сукупностей одиниць державного статистичного спостереження;

ТОД - територіальні органи Держстату.

Розвитку систем освіти, який спрямований на зростання інтелекту націй, приділяється велика увага в усьому світі. Зокрема, міжнародні організації під егідою Організації Об'єднаних Націй (ООН) здійснюють постійний моніторинг стану та розвитку національних систем освіти на основі методологічно узгодженої системи статистичних показників.

В Україні державну політику в галузі освіти визначає Верховна Рада відповідно до Конституції України і здійснюють органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Для оцінки ефективності політики у цій галузі здійснюється державний контроль за діяльністю закладів освіти, що надають освітні послуги за різними освітніми рівнями (ступенями освіти). Відповідно національна статистика освіти забезпечує потреби міжнародного та національного моніторингу розвитку цієї галузі.

Упродовж останніх років виникла потреба у використанні концепції фінансових витрат на розвиток галузі та їх обґрунтованого розподілення в національних системах освіти. Для отримання й узагальнення на постійній основі інформації щодо фінансування національних систем освіти міжнародними статистичними організаціями розроблено методологічні рекомендації по складанню допоміжного (сателітного) рахунку освіти. Адаптовані до національних умов методологічні положення щодо складання допоміжного (сателітного) рахунку освіти затверджені наказом Держкомстату від 15.02.2010 № 57, й у зв'язку з цим відповідна тема щодо сателітного рахунку освіти не розглядається в цьому методологічному документі.

У процесі виробництва та поширення даних зі статистики освіти використовуються такі класифікації.

Для визначення та групування закладів освіти за типом і як одиниць статистичних спостережень використовується поняття виду економічної діяльності. Код виду економічної діяльності є одним з основних показників стратифікації сукупності для організації суцільних або вибіркових обстежень. На основі визначення виду економічної діяльності здійснюється облік закладів освіти в Реєстрі статистичних одиниць (РСО) та Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій та установ України (ЄДРПОУ). Для групування закладів освіти за видами економічної діяльності використовується Класифікація видів економічної діяльності ( КВЕД).

Крім того, при групуванні й обробленні результатів статистичного спостереження використовуються Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) та Класифікація органів державного управління (КОДУ). Ці класифікації дозволяють здійснити розподілення результатів статистичних спостережень за територіальною ознакою та відомчою підпорядкованістю закладів освіти.

У публікаційній роботі для групування показників статистики освіти за освітніми рівнями (ступенями) як інструмент використовується Міжнародна стандартна класифікація освіти (МСКО). Система класифікації розроблена як всеохоплюючий статистичний опис національних систем освіти та методології для оцінки національних систем освіти порівняно зі співставними міжнародними рівнями. Основною одиницею класифікації МСКО є освітня програма. Крім того, МСКО класифікує програми за галузями знань, орієнтацією та призначенням програми.

Інформація, зібрана відповідно до МСКО, може бути використана для узагальнення статистичних даних по багатьох аспектах освіти.

Для групування показників статистики освіти за галузями знань, отриманих учнями/студентами в рамках певних освітніх програм, визначена класифікація напрямів освітньої підготовки. Основними класифікаційними критеріями тут виступають такі: теоретичний контекст освітньої програми, мета навчання, об'єкт інтересу, методи й технології, що використовуються в навчальному процесі, та навчальні теми. Для використання в національній системі державних статистичних спостережень зі статистики освіти ця класифікація використовується у варіанті, адаптованому до національних умов, у вигляді переліку напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у закладах вищої освіти за освітньо-кваліфікаційними рівнями, який затверджується постановами Кабінету Міністрів України.

Використання стандартних класифікацій забезпечує можливість узагальнення даних для національних потреб і проведення міжнародних порівнянь. Класифікації виступають як багатоцільова система, призначена для полегшення аналізу політики в галузі освіти та прийняття рішень незалежно від структури будь-якої освітньої системи.

Для формування сукупностей звітних одиниць для організації державного статистичного спостереження зі статистики освіти використовуються записи РСО та ЄДРПОУ. Сформовані сукупності звітних одиниць узгоджуються з адміністративними реєстрами ліцензіатів Міністерства освіти і науки України. Формування сукупностей звітних одиниць здійснюється на рівні Державної служби статистики за встановленими критеріями для відбору.

У статистиці освіти використовуються такі визначення та поняття: Дошкільний навчальний заклад - навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.

Загальноосвітній навчальний заклад - навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права громадян на загальну середню освіту.

Професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.

Вищий навчальний заклад - освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність.

Аспірантура й докторантура є основними формами підготовки наукових і науково-педагогічних працівників вищої кваліфікації.

Аспірант - особа, яка має повну вищу освіту і освітньо-кваліфікаційний рівень магістра або спеціаліста, навчається в аспірантурі (ад'юнктурі) вищого навчального закладу або наукової установи для підготовки дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук.

Докторант - особа, яка має науковий ступінь кандидата наук і зарахована до докторантури для підготовки дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук.

Обов'язкова освіта - кількість років або відповідний період, упродовж якого діти відповідно до закону зобов'язані відвідувати навчальний заклад.

Навчальний рік - його початок відповідає даті, коли в навчальних закладах починаються заняття, а кінець відповідає даті завершення занять, навіть якщо після цього викладачі продовжують працювати.

Тривалість навчання - число класів/років певного освітнього ступеня.

Вступники - учні або студенти, які вперше починають навчання на певному освітньому ступені.

Випускники - особи, які успішно завершили останній рік/клас навчання відповідно до МСКО. Успішне завершення визначається як здавання іспиту або декількох іспитів, відпрацювання визначеної кількості годин, що відповідають певній програмі.

Відсоток охоплення дітей дошкільними навчальними закладами розраховується як відношення чисельності дітей у дошкільних закладах до загальної чисельності дітей відповідного віку на початок наступного за звітним року.

Відсоток охоплення дітей загальноосвітніми закладами (освітою) певного ступеня - це відношення чисельності учнів, які здобувають освіту певного ступеня, до загальної чисельності дітей відповідного віку на початок наступного за звітним року.

Розрізняють поняття "чистого коефіцієнта" та "валового коефіцієнта" охоплення освітою. "Чистий коефіцієнт" розраховується як відношення учнів у визначеній офіційно віковій групі для певного освітнього ступеня до чисельності відповідної вікової групи населення. "Валовий коефіцієнт" розраховується як відношення учнів (незалежно від віку) в певному освітньому ступені до чисельності відповідної вікової групи населення.

Коефіцієнт учень-викладач - середня чисельність тих, що навчаються, поділена на кількість викладачів на відповідному ступені навчання в певному навчальному закладі.

Індекси гендерного паритету серед учнів, слухачів і студентів навчальних закладів різних освітніх ступенів визначаються як співвідношення чисельності осіб жіночої статі до чисельності осіб чоловічої статі.

1.1. Державне статистичне спостереження "Мережа та діяльність закладів освіти".

Метою проведення ДСС є формування інформації щодо характеристик закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, вищої освіти, аспірантури та докторантури для інформаційного забезпечення аналізу стану системи освіти, складання допоміжного (сателітного) рахунку освіти в Україні, потреб користувачів.