Відповідно до частин першої та другої статті 8, статей 12, 13, 14 Закону України "Про державну статистику" та з метою приведення нормативно-правових актів Держстату України у відповідність із вимогами чинного законодавства, забезпечення доступності, гласності та відкритості статистичної інформації, її джерел і методології складання НАКАЗУЮ:

1. Затвердити схвалені Комісією з питань удосконалення методології та звітної документації Держстату України Методологічні положення з організації державного статистичного спостереження про розгляд справ про адміністративні правопорушення та осіб, які притягнуті до адміністративної відповідальності (далі - Методологічні положення), що додаються.

2. Департаменту статистики послуг (Калачова І.В.) здійснювати організаційне керівництво щодо застосування на практиці Методологічних положень, затверджених цим наказом.

3. Департаменту комунікацій, забезпечення доступу до публічної інформації та міжнародного співробітництва (Вишневська О.А.) забезпечити оприлюднення Методологічних положень, затверджених цим наказом, на офіційному веб-сайті Держстату України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Власенко Н.С.

З метою забезпечення охорони прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням в Україні запроваджене та реалізується законодавство щодо адміністративних правопорушень.

Серед характерних особливостей відповідальності за адміністративні правопорушення можна виділити такі:

- адміністративна відповідальність накладається за правопорушення, які не являють собою великої суспільної небезпеки. Внаслідок цього такі протиправні діяння визнаються адміністративним правопорушенням (проступком);

- відповідальність в адміністративному праві завжди настає внаслідок протиправної дії (бездіяльності) юридичної або фізичної особи, є наслідком винного антигромадського діяння. У цих правовідносинах завжди беруть участь суб’єкти публічно-правової сфери - органи виконавчої влади і наділені її повноваженнями посадові особи. Всі види правової відповідальності накладаються органами (посадовими особами) держави;

- адміністративна відповідальність є засобом охорони встановленого державою правопорядку, вона нормативно визначена і полягає у застосуванні санкцій правових норм;

- адміністративна відповідальність пов’язана з примусом, із негативними для правопорушника наслідками (морального або матеріального характеру), яких він може зазнати. Вона реалізується у відповідних процесуальних формах. Відповідальність супроводжується державним і громадським осудом правопорушника та вчиненого ним діяння.

Перелічені особливості покладено в основу методології державного статистичного спостереження щодо застосування національного законодавства про адміністративні правопорушення. Вони враховані при визначенні звітних одиниць (респондентів), видів правопорушень, адміністративних санкцій, що застосовуються до правопорушників тощо та фактично відповідають структурі Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ураховуючи те, що адміністративні правопорушення відносяться до категорії антисуспільних проявів, статистика адміністративних правопорушень є складовою системи національної правової статистики та забезпечує потреби політичного аналізу законодавства та оцінки матеріальних наслідків від адміністративних правопорушень у країні.

Класифікації та довідники. В процесі виробництва та поширення результатів державного статистичного спостереження про розгляд справ про адміністративні правопорушення та осіб, які притягнуті до адміністративної відповідальності, використовуються такі класифікації.

Для визначення та групування органів державного управління, які в межах визначеної законом категорії уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення за типом та як одиниць статистичного спостереження, використовується Класифікація організаційно-правових форм господарювання (КОПФГ). На основі визначення організаційно-правової форми господарювання здійснюється облік органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у Реєстрі статистичних одиниць (РСО).

Для групування даних, які отримуються в рамках державного статистичного спостереження за територіальною ознакою, використовується Державний класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ).

Реєстри. Для формування сукупностей звітних одиниць для організації державного статистичного спостереження про розгляд справ про адміністративні правопорушення та осіб, які притягнуті до адміністративної відповідальності, використовуються записи РСО. Формування сукупностей одиниць здійснюється на рівні Державної служби статистики України за встановленими критеріями для відбору.

Основні визначення й поняття, які використовуються відносно державного статистичного спостереження про розгляд справ про адміністративні правопорушення та осіб, які притягнуті до адміністративної відповідальності, уживаються в такому значенні:

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Адміністративній відповідальності властиві ряд специфічних рис, які відрізняють її від інших видів юридичної відповідальності:

а) у випадках, прямо передбачених чинним законодавством, підставою відповідальності може бути не тільки адміністративне правопорушення (проступок), а й порушення інших галузей права. Такі заходи можуть застосовуватися при звільненні від кримінальної відповідальності, тобто за діяння, що містять ознаки злочинів, які не становлять великої суспільної небезпеки;

б) адміністративна відповідальність виявляється в накладенні на порушників певних видів адміністративних стягнень, специфічних за змістом і відмінних від інших заходів стягнення та впливу, які застосовуються в різних галузях права. Ці види адміністративних стягнень передбачені ст. 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення та іншими законодавчими актами України;

в) адміністративні стягнення накладаються державними органами та їх посадовими особами, яким таке право надане законом. Їх перелік закріплений у розділі III КУпАП України. Суб’єктами адміністративної юрисдикції є також районні (місцеві) суди (судді). Притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративні проступки є обов’язком державних органів;

г) законодавством закріплено особливий, спрощений порядок притягнення до адміністративної відповідальності, що створює умови для його оперативності та економічності при використанні. Одночасно цей порядок містить необхідні гарантії законності, а також здіснення права на захист;

д) однією з важливих ознак, які характеризують адміністративну відповідальність, є те, що між правопорушником та органом (посадовою особою), який накладає стягнення, відсутні службові відносини. Застосування адміністративного стягнення не тягне за собою судимості і звільнення з роботи;

е) адміністративна відповідальність врегульована нормами адміністративного права, в яких наводиться повний перелік адміністративних проступків, стягнень та органів, уповноважених їх застосовувати;

ж) правом на встановлення адміністративної відповідальності наділено певне коло суб’єктів: Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, місцеві ради та їх виконавчі комітети з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями та епізоотіями. Необхідно зазначити, що відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Постанова у справі - результат розгляду справи про адміністративне правопорушення уповноваженим органом (посадовою особою).

По справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

про накладення адміністративного стягнення;

про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП;

про закриття справи.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. За вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення:

1) попередження;

2) штраф;

3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;

4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;

грошей, одержаних унаслідок вчинення адміністративного правопорушення;

5) позбавлення спеціального права, наданого цьому громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання);

5-1) громадські роботи;

6) виправні роботи;

7) адміністративний арешт.

Законами України може бути встановлено й інші, крім вищезазначених, види адміністративних стягнень.

Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. У передбачених законом випадках попередження фіксується іншим установленим способом.

Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірах, установлених КУпАП та іншими законами України.

Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і подальшій реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

Позбавлення спеціального права, наданого громадянинові, здійснюється у напрямах: позбавлення наданого громадянинові права полювання та позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами.

Громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

Виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до двадцяти процентів її заробітку в дохід держави.

Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб.

4.1. Мета, основні характеристики, інструментарій та система показників державного статистичного спостереження