- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Наказ
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 419 від 29.12.2000
Про затвердження методики проведення співставлень даних основних країн-партнерів у зовнішній торгівлі товарами
Відповідно до статті
12 Закону України
"Про державну статистику", з метою удосконалення роботи щодо співставлень даних у зовнішній торгівлі
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити схвалену методичною комісією Держкомстату методику проведення співставлень даних основних країн-партнерів у зовнішній торгівлі товарами (додається).
2. Управлінню статистики торгівлі (Пепелова Г.С.) запровадити у практичну роботу на державному рівні методику проведення співставлень даних основних країн-партнерів у зовнішній торгівлі товарами.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Комітету Остапчука Ю.М.
Голова Комітету О.Г.Осауленко
Затверджено
наказом Держкомстату України
від 29 грудня 2000 р. N 419
Методика проведення співставлення даних основних країн-партнерів у зовнішній торгівлі товарами (аналіз методом дзеркальної статистики)
I. Загальні положення
Статвідділом ООН розроблено та видано у 1998 році методологічні рекомендації з питань статистики зовнішньої торгівлі товарами "Статистика міжнародної торгівлі товарами: концепції та визначення" (СМТТ, версія 2). Одним з найважливіших питань статистики міжнародної (зовнішньої) торгівлі товарами залишаються питання співставності даних.
Проведення аналізу даних статистики зовнішньої торгівлі товарами надає можливість визначити причини розходження даних, які є наслідком дії багатьох факторів. Неспівставність може бути пов'язана (розділ УП, п. 158 вищеназваних методологічних рекомендацій) з відмінностями в охопленні, різними методами трактування окремих товарів (наприклад, товари військового призначення, корабельні запаси, конфіденційні дані), зростанням вартості в країнах-посередниках, розбіжностями в класифікації товарів, запізненням у наданні звітності, конвертацією валюти, методами визначення країн-партнерів та торгівлею через треті країни-посередники, відмінностями в оцінці, включаючи розбіжності GIF/FOB. Наприклад, різниця в оцінках CIF і FOB для країн Середньої Азії, які не мають виходу до зовнішніх морів та в експорті яких значна питома вага "об'ємних" сировинних товарів, може сягати 30 - 40 %1).
____________
1) Статистика зовнішньої торгівлі в СРСР та державах-спадкоємцях,
Світовий банк, 1995.
Ця неспівставність може бути значно зменшена завдяки прийняттю та впровадженню у практику роботи конкретних країн концепцій та визначень, запропонованих Статвідділом ООН у методологічних рекомендаціях СМТТ, версія 2.
Певна неспівставність залишиться внаслідок змін у джерелах даних, помилок у збиранні даних або обробці та відправленні результатів, фальшивих документів або неспроможності комерсантів забезпечити точною інформацією.
Враховуючи зазначене, рекомендовано, щоб країни періодично проводили двосторонні або багатосторонні вивчення узгодженості або впроваджували обміни даними таким чином, щоб їх статистика була більш точною та корисною для національних цілей та міжнародних співставлень.
Аналіз причин розходження даних у взаємовідносинах з конкретними країнами за результатами співставлення дає можливість підвищити достовірність та якість статистичної інформації з зовнішньої торгівлі товарами.
В цьому документі викладено основні рекомендації щодо порядку проведення співставлення даних взаємної торгівлі країн-партнерів методом дзеркальної статистики.
Запропонована методика не виключає можливості використання інших методів проведення співставлень у зовнішній торгівлі товарами між країнами-партнерами. При підготовці методики проведення співставлення даних країн-партнерів Держкомстатом враховано Методику проведення співставного аналізу даних митної статистики взаємної торгівлі країн СНД, яка затверджена керівниками митних служб держав - учасників Співдружності 14 травня 1999 року.
СМТТ (1998 р., версія 2) пропонується реєструвати всі товари, які збільшують або зменшують запаси матеріальних ресурсів країни, що прибувають на її економічну територію (імпорт) або залишають її (експорт). При цьому необхідно використовувати додаткові джерела інформації, коли дані митних органів відсутні. В Україні з січня 1997 року інформація з питань зовнішньої торгівлі товарами готується на основі даних вантажних митних
декларацій (ВМД), статистичних звітів підприємств і організацій України по товарах, що не підлягають митному декларуванню, а також дорахунків Держкомстату за оперативною інформацією Мінпаливенерго, НЕК "Укренерго" та НАК "Нафтогаз України" по обсягах природного газу, нафти та електроенергії (у зв'язку з недообліком їх Держмитслужбою України). Крім того, Держкомстатом отримана від Держмитслужби база даних ВМД за 1996 рік та проведені необхідні дорахунки і сформована інформаційна база по зовнішній торгівлі товарами на тій же методологічній основі, за якою інформація збирається з 01.01.97 р. Таким чином, для співставлення можна використовувати інформацію бази даних, що підготовлена за єдиною методологічною основою, починаючи з січня 1996 року.
Більшість країн світу зосереджують адміністративні та регламентуючі аспекти роботи своїх митних органів на товарах, що імпортуються. Саме ці товари оподатковуються, крім того, до них застосовуються методи тарифного та нетарифного регулювання з метою захисту інтересів споживачів та національного виробника. В результаті більш ретельного огляду імпорту описи імпортованих товарів є, як правило, більш конкретними. Крім того, кількість додаткових даних, які звичайно додаються при оформленні імпортної декларації, в країнах набагато більша кількості документів при оформленні експорту товарів. З метою вдосконалення роботи щодо отримання ввізного мита товарні класифікації, що використовуються при митному оформленні товарів, постійно доповнюються, корегуються та розширюються за рахунок разагрегації конкретного коду товару.
Метод дзеркальної статистики передбачає проведення узгодженості, співставлення показників щодо імпорту товарів однієї конкретної країни з відповідними показниками по експорту товарів країни-партнера. Зазначений метод за умови конкретного його використання забезпечує можливість визначення тих областей у статистиці зовнішньої торгівлі, які мають серйозні недоліки в обліку, обробці та формуванні даних. Вивчення узгодженості включає співставлення даних країни з даними її основних торговельних партнерів, а також вивчення будь-яких значних відхилень. За результатами вивчення узгодженості даних країн-партнерів, якщо їх обсяги торгівлі становлять понад 65 - 70 % загального обсягу торгівлі України, за окремою методикою можуть бути проведені дорахунки до загальних обсягів торгівлі (особливо це стосується перевірки якості даних 1993 та 1994 років, коли Україна не мала повних статистичних даних з зовнішньої торгівлі товарами). Підготовка такої методики потребує вивчення досвіду інших країн щодо проведення таких дорахунків, наприклад, Російської Федерації, яка провела дорахунки за 1993 та 1994 роки на основі співставлення своїх статистичних даних з даними основних торговельних партнерів.
Обмін даними може означати просто обмін даними між партнерами для цілей співставлення або заміну даних про імпорт одного партнера даними про експорт другого партнера. Наприклад, статистичні дані Канади про імпорт товарів з США приймаються і використовуються статистичними органами Сполучених Штатів як експорт до Канади.
У випадку, коли у дзеркальній статистиці використовується інформація декількох країн, кінцеві висновки можуть бути підготовлені як на основі двосторонніх розбіжностей з даними конкретних країн, так і на основі агрегованих даних країн-партнерів.
Аналіз даних дзеркальної статистики дає змогу визначити причини розбіжностей та проблемні питання, а також знайти шляхи удосконалення та доопрацювання даних статистики торгівлі товарами за рахунок проведення невеликих за обсягом спеціальних обстежень.
II. Основні можливі причини розбіжностей
Розбіжності в обліку товарів - це наслідок дії багатьох факторів, головними з яких є:
1. Методологічні розбіжності в обліку:
- Невідповідність географічної, економічної і статистичної територій держави.
- Здійснення обліку у зовнішній торгівлі товарами за різними системами: загальною або спеціальною системами торгівлі.
- Використання у країнах-партнерах різних класифікаторів країн, товарів, валют.
- Різниця в методології збору даних по статистиці зовнішньої торгівлі товарами (включення або невключення даних по товарах, що не підлягають митному декларуванню; товарів, придбаних в портах для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів та членів екіпажу; дорахунків по "човниковій торгівлі" тощо).
- Різниці в методиках обліку арендованих товарів.
- Різниця в методиках обліку ремонту основних фондів у країнах ЄС та інших країнах світу.
- Повторна класифікація товарів з метою забезпечення конфіденційності.
- Методологічна різниця між торгуючою країною і країною походження або країною відправлення товарів, торгуючою країною і країною кінцевого призначення.
- Різниця статистичної вартісної оцінки товарів при здійсненні операцій: експорт оцінюється за умови поставки FOB, імпорт - за умови поставки CIF.
- Різниця обмінних курсів валют: реєстрація вартості товарів повинна здійснюватись у національній валюті країни, навіть коли угода укладена в іншій валюті. Використання різних обмінних курсів експортерами та імпортерами може приводити до розбіжностей. Значні розбіжності виникають у зв'язку з різною періодичністю проведення перерахунків обсягів торгівлі у доларах США (на основі щоденних, щодекадних, середньомісячних, середньоквартальних, середньорічних курсів валют до національної одиниці).
- Часова різниця, що є результатом руху товарів, які зареєстровані у різний період часу експортерами та імпортерами країн (час знаходження товарів у дорозі; час на здійснення митних формальностей; судна, що виготовлені за кордоном, можуть бути зареєстровані як експорт країни виробництва, але будуть включені як імпорт у країні власнику тільки при перетині судном митного кордону та т. і.).
2. Товари можуть бути продані під час транзиту з однієї країни до іншої (так званий перерваний транзит у зв'язку зі змінами торговельної угоди, наприклад, зерно, сира нафта або перерваний транзит з метою уникнення оподаткування).
3. Наявність у законодавстві конкретної країни преференцій або навпаки додаткових митних зборів та акцизів на конкретні види товару.
4. Поступки і спрощення, передбачені національним законодавством країни:
- Країни дозволяють спеціальні поступки щодо найкрупніших торговельних фірм (наприклад, поставки змішаних продуктів - частини транспортних засобів - можуть бути задекларовані під одним товарним кодом).
- Країни можуть мати різні статистичні пороги, нижче значення яких по вартості або кількості конкретного товару оформлення ВМД не вимагається.
5. Товари можуть бути класифіковані імпортерами та експортерами під різними товарними кодами (один із засобів ухилення від сплати мита).
6. Заниження митної вартості товарів при імпорті (ухилення від сплати імпортного мита).
7. Уникнення від декларування товарів.
8. Невірне визначення у
ВМД країни-контрагента (з метою неповернення валютної виручки).
9. Декларування країни власника митного складу, до якого надходить товар, яка є посередником у країнах - членах ЄС (подальший перепродаж здійснюється без перетинання митних кордонів).
10. Завищення вартості товарів (у зв'язку з встановленням урядом країни мінімальних або індикативних цін на товари).
11. Шахрайські декларації.
12. Помилки при збиранні і обробці даних.
III. Організаційна робота щодо проведення співставлення даних
Робота з проведення співставлення даних повинна проводитись не епізодично, а на постійній основі (можливо, на основі плану-графіка, узгодженого з Держмитслужбою України на конкретний календарний рік). На першому етапі роботи працівниками підрозділу, який займається співставленням даних, визначаються можливості, терміни та організації країн-партнерів, які мають право надати офіційну статистичну інформацію про обсяги зовнішньої торгівлі товарами.
Від країн, з якими підписано угоди про співпрацю в галузі статистики, працівники підрозділу співставлення даних мають право безпосередньо запросити статистичну інформацію для проведення співставлення. На даний час Держкомстатом України підписано угоди про співробітництво в галузі статистики з Польщею (1994 рік), Китаєм (1995 рік), Російською Федерацією (1997 рік), Грузією (1997 рік), Киргизстаном (1997 рік), Болгарією (1998 рік), Узбекистаном (1999 рік), ЄС (1999) та Бєларуссю (2000 рік).
Якщо для співставлення необхідна статистична інформація від країн світу, з якими не підписано угоду про співробітництво в галузі статистики, запит надсилається через Міністерство закордонних справ України. До запиту додається стисла методологія збирання, обробки та формування даних з питань статистики зовнішньої торгівлі товарами в Україні. У запиті вказується на якому рівні агрегації планується проводити співставлення даних, за який період потрібна статистична інформація тощо.
При отриманні відповідної статистичної інформації Держкомстат повідомляє Держмитслужбу про проведення роботи з пропозицією прийняти участь у співставленні даних на нижчих рівнях агрегації.
IV. Методика проведення співставлення даних
Робота з співставлення статистичних даних по обсягах зовнішньої торгівлі товарами проводиться у декілька етапів:
1-й етап
Виявлення методологічних особливостей обліку товарів країною-партнером. Заповнення протоколу двостороннього узгодження методологічних принципів формування даних статистики зовнішньої торгівлі для проведення співставлення (додаток 1), підготовленого на основі Методики проведення співставного аналізу даних митної статистики взаємної торгівлі країн СНД.
2-й етап
Очищення статистичної інформації, по можливості приведення даних до співставності:
- виключення обсягів товарів, які не збираються країною-партнером;
- очищення обсягів торгівлі від реекспортних (реімпортних) товарів;
- очищення даних від торгівлі через "треті" країни.
3-й етап
Працівники підрозділу співставлення даних на основі отриманої інформації країн-партнерів будують таблиці співставлення даних по конкретних товарних позиціях (на 2 знаки ГС) та визначають розбіжності за вартісними показниками. Визначаються товарні групи з найбільшими вартісними розбіжностями за даними Держкомстату України та країни-партнера.
4-й етап
Проводиться аналіз даних по визначених товарних групах на рівні 4-х знаків ГС (з використанням інформації за кількісними показниками). Визначаються товарні підгрупи з найбільшими обсягами розбіжностей за кількісними та вартісними показниками.
5-й етап
Аналізуються статистичні дані обох країн-партнерів на рівні 6 знаків ГС за кількісними та вартісними показниками та виявляються субпозиції з найбільшими розбіжностями.
6-й етап
За результатами проведеної роботи готуються таблиці співставлення даних на рівні 8 знаків товарної номенклатури та виявляються розбіжності.
7-й етап
Враховуючи, що для більшості країн-партнерів 8 знаків номенклатури є найнижчим рівнем агрегації, Держкомстат готує аналітичні висновки про результати співставлення даних на рівні 8 знаків. Для проведення роботи з співставлення даних на рівні 8 знаків товарної номенклатури необхідно залучати представників Держмитслужби.
8-й етап
У разі виявлення значних розбіжностей по конкретному товару на 8 знаків номенклатури країнами-партнерами готуються дані для побудови щомісячного динамічного ряду за кількісними і вартісними показниками цього товару.
9-й етап
За результатами всіх етапів роботи готуються таблиці співставлення даних. Підготовлена інформація направляється до статистичного органу країни-партнера та Державної митної служби України з проханням проаналізувати (у разі необхідності) дані по конкретних виявлених позиціях на рівні вантажних митних декларацій з метою виявлення причин розбіжностей.
На основі Методики проведення співставного аналізу даних митної статистики взаємної торгівлі країн СНД, яка затверджена керівниками митних служб держав - учасників Співдружності 14 травня 1999 року, за узгодженням сторін Держмитслужба при необхідності може проводити співставлення на рівні конкретної поставки з повною перевіркою всіх документів, на основі яких було проведено митне оформлення вантажів. Розбіжності на рівні конкретної поставки, як правило, вже можуть бути обумовлені причинами не методологічного характеру та залежатимуть від достовірності даних, що надані декларантом при оформленні вантажної митної
декларації.
З іншими країнами світу робота з співставлення даних на рівні окремих поставок може бути проведена Держмитслужбою за умови відповідної домовленості з країною-партнером.
За результатами визначених причин розбіжностей на рівні вантажних митних декларацій рішення про внесення змін та застосування конкретних санкцій приймається Держмитслужбою. Зміни у базу даних з зовнішньої торгівлі товарами, що підлягають митному декларуванню, вносяться Держмитслужбою.
Якщо при аналізі встановлено, що причини розбіжностей обумовлені даними, наданими у статистичній звітності по товарах, які не підлягають митному декларуванню, перевірка первинних даних на підприємстві проводиться працівниками органів державної статистики. При виявленні помилок, що призвели до викривлення статистичної інформації, рішення про внесення змін та застосування санкцій приймається органами державної статистики, що проводили перевірку.
Співставлення даних на рівні конкретних статистичних звітів з даними країни-партнера може бути проведено Держкомстатом за умови відповідної домовленості.
За результатами співставлення статистичних даних спільно з країною-партнером готується та підписується аналітична довідка, в якій відображуються основні результати проведеної роботи, вказуються виявлені причини розбіжностей статистичних даних та висновки щодо результатів співставлення.
При внесенні виправлень у статистичну інформацію Держкомстат інформує про зміни у загальних обсягах торгівлі та товарній структурі країну-партнера.
Методика пройшла випробування при проведенні співставлення даних статистики зовнішньої торгівлі товарами України у грудні 1999 року з даними Мінстату Республіки Білорусь.
Джерела:
1. "Статистика международной торговли товарами: концепции и определения", ООН, 1998 год, п. п. 5, 142, 143, 144, 147, 150, 151, 158.
................Перейти до повного тексту