На виконання заходів реалізації Програми реформування державної статистики на період до 2002 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.98 року N 971, та з метою подальшого розвитку і удосконалення інформаційно-обчислювальної системи Держкомстату

1. Затвердити Концепцію інформатизації органів державної статистики (далі - Концепція), що додається.

2. Відповідальність за реалізацію Концепції покласти на управління інформатизації (Василевський Ф.В.).

3. Визначити головною організацією з виконання завдань з інформатизації органів державної статистики Головне міжрегіональне управління статистики в м. Києві (ГМУС) (Сидоренко М.М.).

4. Управлінню інформатизації (Василевський Ф.В.) разом з ГМУС (Сидоренко М. М.) підготувати та подати на затвердження план першочергових заходів з інформатизації органів державної статистики відповідно до Концепції.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Комітету Шишкіну К.М.

У зв'язку з переходом України до ринкових відносин, проведенням соціально-економічних реформ, розширенням міжнародного співробітництва, демократизацією суспільства зростають вимоги до оперативності і достовірності статистичної інформації, її відповідності міжнародним стандартам, а також забезпечення доступності даних статистики широкій громадськості.

Головні завдання розвитку державної статистики України на сучасному етапі визначаються Програмою реформування державної статистики на період до 2002 року (далі - Програма), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.98 року N 971. Вони полягають у завершенні системного реформування статистики з метою більш повного забезпечення потреб органів державної влади та інших користувачів статистичної інформації в об'єктивних і достовірних даних щодо соціально-економічного розвитку країни, її регіонів, галузей, секторів економіки та суб'єктів господарювання.

Реалізація Програми повинна забезпечити остаточний перехід до прийнятих у міжнародній практиці методів збирання, опрацювання, аналізу та розповсюдження статистичної інформації, створення статистичної системи, адаптованої до ринкових умов, що діють в Україні, до міжнародних стандартів і методології.

Забезпечення відповідності системи обліку та методів статистичного спостереження міжнародним стандартам дасть можливість здійснювати міждержавний обмін інформацією на основі впровадження системи взаємоузгоджених класифікаторів, удосконалення всіх етапів статистичного спостереження - починаючи з системи показників, методів збирання звітності і закінчуючи її опрацюванням, аналізом і розповсюдженням.

Внесення змін до порядку збирання та опрацювання статистичної звітності - це в першу чергу перехід до несуцільних методів спостереження з оптимальною періодичністю надання інформації, використання спеціальних моніторингів, переписів та опитувань.

У рамках виконання Програми передбачається створення сучасної інформаційно-обчислювальної системи органів державної статистики як основи для реалізації Програми в цілому. Існуюча програмно-технічна база органів державної статистики та інформаційні технології збирання, обробки, аналізу та розповсюдження статистичної інформації не дають змоги в повній мірі реалізувати комплекс заходів і завдань Програми.

Інформатизація - це сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб, реалізації прав громадян і суспільства на основі створення, розвитку, використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, побудованих на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки. (Концепція Національної програми інформатизації. Схвалено Законом України "Про Концепцію Національної програми інформатизації" від 4 лютого 1998 року N 75/98-ВР).

Концепція інформатизації органів державної статистики включає характеристику сучасного стану інформатизації, мету та основні завдання, принципи і напрямки інформатизації, очікувані наслідки її реалізації.

Роль статистики у колишньому СРСР визначалась плановим характером економіки. Тотальне планування народного господарства вимагало такого ж контролю за виконанням планів. Тому в основу статистики було покладено суцільне спостереження за звітуючими одиницями, якими були підприємства, організації та інші структури. Кожна звітуюча статистична одиниця повинна була подати до органів державної статистики дані про свою діяльність за установленими формами статистичної звітності.

Галузевий та адміністративно-територіальний принципи управління економікою зумовили організаційну структуру державної статистики, яка має ієрархічний характер і складається з трьох рівнів:

районний - відділ статистики (РВС), внутріміський відділ статистики;

регіональний - Головне управління статистики в АР Крим, обласне управління статистики (ОУС), Київське та Севастопольське міські управління;

центральний - Державний комітет статистики (ДКС), Головне міжрегіональне управління статистики Держкомстату в м. Києві (ГМУС).

На районному рівні проводиться збирання і первинна обробка статистичних звітів від звітуючих одиниць, по окремих статистичних формах інформація узагальнюється в розрізах галузей економіки та територій і передається на регіональний рівень на паперових або магнітних носіях (дискетах) за допомогою пошти, у деяких випадках використовується модемний зв'язок по комутованих телефонних лініях.

На регіональному рівні виконується основна робота з перетворення інформації, що надійшла з районного рівня та від звітуючих одиниць, в електронний вигляд та її автоматизована обробка, яка складається з контролю отриманої інформації, узагальнення за різними критеріями і отримання вихідних документів для забезпечення потреб регіональних органів управління. У випадку виявлення помилок у вхідній інформації для її уточнення надсилається запит на районний рівень, який у свою чергу зв'язується з підприємством, що подало дані. У подальшому переважно агрегована інформація надходить на центральний рівень у ГМУС Держкомстату. Для передачі використовується мережа УкрПак на базі виділених та комутованих телефонних ліній.

У ГМУС інформація, що надходить з регіонального рівня, агрегується у цілому по Україні, а також у розрізах територій і галузей економіки. Вона використовується Держкомстатом в першу чергу для забезпечення центральних органів державної влади та управління необхідною для прийняття рішень інформацією, а також для розповсюдження статистичної інформації серед широкої громадськості та для аналітичної роботи.

Технічні засоби, що використовуються на районному рівні, - це калькулятори, морально застарілі і фізично зношені персональні комп'ютери типу XT: ЄС-1840, 1841, AT 286, в окремих випадках - AT 386.

У 1997-1998 роках проведено часткову модернізацію програмно-технічної бази центрального та регіонального рівнів.

На центральному рівні введено в дію локальну обчислювальну мережу Держкомстату у складі сервера виробничих баз даних - IBM RS/6000 7015-R40 (ОП 512 MB, 2 мережевих адаптери FDDI, DiskRAID 10 х 4.5 GB, ОС IBM AIX 4.1), резервного сервера баз даних - IBM RS/6000 7015-R40 (ОП 256 MB, 2 мережевих адаптери FDDI, OC IBM AIX 4.1), 14 файл-серверів HP NetServer LH Pro (PentiumPro 200, 96 - 128 MB, DiskRaid 5 х 2 GB Hot Swap Ultra SCSI, 2 3ComFDDILink PCI 3C79X), 442 робочих станцій для статистиків - HP Vectra VE 5/120 (Pentium 120, ОП 16 MB, диск 1.2 GB); 50 робочих станцій для системних розробок - HP Vectra VA 6/180 (PentiumPro 180, ОП 32 MB, диск 2 х 1.2 GB); 8 робочих станцій для підготовки статистичних друкованих видань - мультимедійна графічна станція HP Vectra VA 6/200 (PentiumPro 200, ОП 48 MB, диск 2.4 GB SCSI); 15 потужних мережевих принтерів - HP LaserJet 5Si MX; активного та пасивного мережевого обладнання; робочої станції управління мережею - IBM RS/6000 7015-R40.

Програмні засоби, що використовуються на центральному рівні: операційні системи - IBM AIX, WINDOWS 95, WINDOWS NT; офісні програмні продукти - MS OFFICE; системи керування базами даних (СКБД) - Sybase SQL AnyWhere, Sybase SQL Server; інструментальні програмні засоби для проектування баз даних і розроблення програмного забезпечення - S-designor, PowerBuilder, програмні системи FoxPro 2.x та Clipper 5.x.

Оснащеність комп'ютерною технікою центрального рівня не перевищує 65 % від чисельності співробітників.

Для регіонального рівня було виділено 600 робочих станцій типу Vectra VE з процесором Pentium 166 MMX, 27 файл-серверів типу HP NetServer LH Pro (PentiumPro 200, 96 - 128 MB, DiskRaid 5 х 2 GB Hot Swap Ultra SCSI) та HP NetServer LH Plus (Pentium 133, 96 - 128 MB, DiskRaid 5 х 2 GB Hot Swap Ultra SCSI), 35 потужних принтерів HP LaserJet 5Si MX, мережеве обладнання, операційні системи WINDOWS 95, WINDOWS NT, офісні програмні продукти MS OFFICE, системи керування базами даних Sybase SQL Any Where, Sybase SQL Server. Це дало можливість до кінця 1998 року ввести в дію локальні обчислювальні мережі на регіональному рівні, що складаються із одного файл-серверу та 22 робочих станцій в середньому на один регіон. Крім того, на регіональному рівні використовуються комп'ютери типу I486 та I386 і невелика кількість комп'ютерів з процесором Pentium, отриманих із інших джерел. В цілому оснащеність комп'ютерною технікою на регіональному рівні не перевищує 20 % від чисельності співробітників і є нерівномірною, що не дає можливості використовувати в повному обсязі сучасні інформаційні технології та програмні засоби для ефективної організації збирання і автоматизованої обробки статистичної інформації.

Локальні мережі на сьогодні функціонують тільки на регіональному та центральному рівнях. У зв'язку з недостатнім рівнем оснащення органів державної статистики обчислювальною технікою на регіональному рівні локальні мережі побудовані на базі одного фізичного серверу. Це створює серйозні проблеми в забезпеченні ефективного функціонування локальних мереж регіонального рівня, оскільки на одному фізичному сервері доводиться одночасно розміщувати службу управління мережею, системні сервіси, системи керування базами даних і самі бази, а також використовувати їх як файлові системи загального призначення. Вимоги до конфігурації цих сервісів різні, що призводить до неефективної роботи встановлених серверних систем. Для забезпечення нормальної роботи обчислювальної мережі регіонального рівня в разі поточного завантаження необхідно встановлювати 5 - 7 серверів у кожному регіональному підрозділі.

Ефективність функціонування локальних мереж багато в чому залежить від правильної конфігурації встановленого обладнання. На центральному рівні локальна обчислювальна мережа сконфігурована з єдиним широкомовним сегментом на 600 станцій, у той час, як вже встановлене обладнання за його переконфігурації дасть можливість встановити розмір сегмента в кількості 60 портів, тобто в 10 разів менше.

На сьогоднішній день телекомунікаційна система Держкомстату базується на використанні мережі комутації пакетів загального користування за протоколом X.25 - УкрПак. Забезпечується режим файлового обміну між центральним і регіональним рівнями на основі виділеної лінії (чотири віртуальні канали) на центральному рівні та комутованих ліній на регіональному рівні. Діюча система не відповідає вимогам, що ставляться до телекомунікаційної системи, яка повинна забезпечувати обмін даними і управління ресурсами в корпоративній мережі органів державної статистики. Більш того, у зв'язку з низькою якістю комутованих телефонних ліній загального користування на регіональному та районному рівнях не забезпечується ефективний оперативний обмін файлами.

Відсутність необхідних комп'ютерних засобів на районному рівні та недостатня оснащеність ними регіонального і центрального рівнів не дають змоги провести радикальні зміни в технологіях збирання, обробки, аналізу та розповсюдження статистичної інформації. Отримана у 1997 - 1998 роках в рамках інституційної позики Світового банку техніка та програмні засоби, у зв'язку з бурхливим розвитком в останні роки комп'ютерної галузі, не повною мірою задовольняє потреби органів державної статистики щодо використання сучасних програмних статистичних пакетів для аналізу статистичних даних типу SAS, SPSS, FAME та інших. Недостатньою є також ефективність роботи локальних мереж в разі використання програмного забезпечення на основі сучасних реляційних СКБД, призначеного для функціонування в режимі "клієнт-сервер". Крім того, на випадок виходу з ладу сервера локальної мережі регіонального рівня, через відсутність його дублювання, робота в локальній мережі стає неможливою, що робить проблематичним проведення обробки статистичної інформації і її надання в установлені терміни.

Основні недоліки існуючої системи збирання інформації:

значні витрати часу і недостатня якість даних у разі використання паперових носіїв;

великі обсяги введення даних на регіональному рівні, а отже, значні витрати часу на виконання етапу введення;

великий часовий інтервал виправлення помилок у первинних даних;

великі обсяги введення даних в результаті проведення суцільних обстежень. Переважання суцільних обстежень призводить до невиправдано високого навантаження на респондентів, великих затрат і недостатньої якості інформації;

дублювання даних на етапі їх введення. На сьогодні склад інформації в різних галузях статистики визначається їх інформаційними потребами, які мало пов'язані між собою, що призводить до багаторазового введення даних у різних галузевих підсистемах автоматизованої обробки інформації і, в окремих випадках, до суперечності зібраної інформації. Це спричиняється об'єктивними факторами, пов'язаними з існуючою технологією збирання і електронної обробки даних і, в першу чергу, відсутністю можливості обміну даними між комплексами електронної обробки статистичної інформації (КЕОІ).

Автоматизована обробка статистичної інформації на регіональному (районному) рівні передбачає наступні технологічні етапи:

введення даних з паперових носіїв у пам'ять електронних машин;

логічний, арифметичний контроль первинних даних, контроль кодової частини на відповідність класифікаторам, регістрам, довідникам;

агрегування даних у відповідності з різними критеріями;

порівняння даних за поточний період з даними за попередні періоди та проведення аналізу відхилень;

формування та друк вихідних документів переважно у вигляді таблиць на паперових носіях;

зберігання інформації.

Аналогічна технологія автоматизованої обробки статистичної інформації існує і на центральному рівні (у ГМУС), за винятком того, що як первинні тут можуть бути агреговані дані з регіонального рівня.

На сьогоднішній день автоматизація обробки статистичної звітності здійснюється за допомогою комплексів електронної обробки статистичної інформації (КЕОІ), що являють собою сукупність файлів даних та програмних модулів, призначених для реалізації конкретних алгоритмів роботи з даними відповідно до етапів їх обробки.

На районному рівні, у зв'язку з недостатнім комп'ютерним оснащенням, відсутнє централізоване розроблення програмного забезпечення обробки статистичної звітності. Автоматизація обробки здійснюється окремими програмами, що розробляються переважно на регіональному рівні для потреб свого ж регіону.

На центральному та регіональному рівнях автоматизована обробка інформації здійснюється за допомогою комплексів електронної обробки статистичної інформації (КЕОІ), що розробляються переважно централізовано колективом програмістів ГМУС. КЕОІ забезпечують введення, контроль, агрегування статистичної інформації та отримання вихідних документів у вигляді текстових таблиць. Розроблення програмного забезпечення більшості КЕОІ проводиться на основі програмних систем Clipper 5-х та FoxPro 2-х, які на сьогодні є морально застарілими, не дають можливості реалізувати сучасні інформаційні технології обробки інформації і обробку значних обсягів даних (що є характерним для статистики). Частково відбувається перехід до розроблення програмного забезпечення КЕОІ на основі нових інструментальних програмних засобів.

Існуюча технологія обробки даних полягає в розробці для кожної форми статистичної звітності, як правило, окремого КЕОІ, який містить весь цикл автоматизованої обробки даних за формою: введення, контроль, агрегування, отримання вихідних таблиць. До того ж, дані зберігаються в файлах, що належать програмним комплексам. У кожному КЕОІ також зосереджено ведення нормативно-довідкової інформації, що необхідна в разі обробки даних цим програмним комплексом. Досить часто використовуються локальні довідники і класифікатори. Використання локальних довідників і відсутність зв'язків між ними призводить до того, що реалізувати інформаційні запити, для яких потрібні дані з декількох статистичних форм, можливо тільки вручну або за розроблення спеціальних програм і таблиць перехідних ключів. Така ситуація різко обмежує можливості оперативного отримання інформації для аналітичної роботи і розповсюдження.

Відсутність централізованої системи ведення та використання класифікаторів, регістрів і довідників обмежує можливість спільного використання статистичних даних різних галузей статистики, а також даних різних статистичних форм.

Крім того, в існуючій системі ведення і використання нормативно-довідкової інформації на сьогоднішній день повністю відсутнє управління часовими інтервалами існування об'єктів класифікації і регістрів, внаслідок чого також неможливий хронологічний аналіз цих об'єктів, синхронізація даних статистичної звітності та їх ретроспективний аналіз.

З огляду на постійні зміни статистичної звітності в умовах перехідного періоду в економіці держави, програмування і підтримка програмних комплексів у робочому стані потребують великої кількості висококваліфікованих фахівців з розроблення програмного забезпечення. Програмне забезпечення обробки статистичної інформації реалізується на основі застарілих технологій і програмних продуктів, не використовуються переваги локальних мереж, серверної обробки тощо. Ще однією проблемою є відсутність стандартів на формати представлення даних у програмних комплексах, що не дає можливості широко використовувати сучасні статистичні і офісні програмні продукти для аналітичної роботи з даними, що зберігаються у файлах комплексів.

На сьогодні електронна обробка статистичної інформації на центральному рівні, в основному, зосереджена у ГМУС. Галузеві управління не мають безпосереднього доступу до статистичної інформації та програмних засобів її обробки. Відсутні інтерфейсні засоби між КЕОІ, що, як правило, функціонують під управлінням DOS, та офісними програмами і статистичними програмними пакетами, які призначені для аналізу даних та подальшої їх обробки.

Залишається актуальною проблема автоматизованого ведення динамічних рядів - інформація знаходиться на паперових носіях і її обробка проводиться переважно в ручний спосіб.

Публікаційна діяльність і діяльність з розповсюдження інформації, в основному, визначались потребами в статистичній інформації державних органів влади і управління для забезпечення контролю за виконанням планів розвитку народного господарства.

Результати статистичних спостережень та досліджень відображали динаміку змін статистичних показників і надавались користувачам на паперових носіях у вигляді фіксованих таблиць, що характеризували діяльність галузей народного господарства.

Групи користувачів і зацікавлені громадяни країни мали доступ до обмеженого переліку соціально-економічних показників. Основним джерелом інформації для них були квартальні повідомлення в пресі та статистичний щорічник.

Оскільки дані статистики призначались в першу чергу для адміністративних органів та уряду, маркетингова діяльність з розповсюдження статистичної інформації була відсутня. Обмеженою була також співпраця з пресою. Зміст і оформлення, способи розповсюдження статистичної інформації не відповідали вимогам засобів масової інформації. У зв'язку з такою спрямованістю розповсюдження статистичної інформації недостатня увага приділялась створенню новітньої поліграфічної бази органів державної статистики та впровадженню сучасних інформаційних технологій, програмних і технічних засобів, які забезпечували б якісне і оперативне надання статистичної інформації користувачам.

Відсутність достатньої інформації про специфічні запити різноманітних груп користувачів статистичних даних не дає змоги диференційовано підходити до надання інформаційних продуктів та послуг з урахуванням інтересів окремих груп користувачів.

На сьогодні за результатами статистичних спостережень та досліджень, що проводяться відповідно до Плану статистичних робіт, затвердженого Кабінетом Міністрів України, випускаються щомісячні статистичні бюлетені і доповіді про соціально-економічний стан країни, збірник "Статистичний щорічник України", а також численні галузеві збірники і бюлетені. Основні користувачі статистичних даних - це органи державної влади і управління. Місцеві органи державної статистики публікують і розповсюджують статистичні дані самостійно, в основному для забезпечення потреб у статистичній інформації місцевого адміністративно-управлінського апарату.

У сучасному суспільстві, з постійно зростаючими взаємозв'язками і взаємовідносинами окремих його елементів, інформація та обмін інформаційними потоками набуває все більшого значення.

Ускладнення суспільних процесів, їх взаємообумовленість та залежність ведуть до необхідності надання комплексної інформації, яка повинна стати основою в плануванні та контролі здійснення принципових соціально-економічних змін в умовах перехідної економіки. Планування змін у суспільних процесах передбачає, з одного боку, наявність інформації про початкову ситуацію, з іншого - необхідних даних для моделювання можливих наслідків таких змін. Виникає потреба в інформації про актуальний стан справ, яка дає можливість впливати на подальший розвиток подій.

Публікація і розповсюдження статистичної інформації серед широкої громадськості є одним із основних напрямків діяльності статистичного відомства.

Статистичні дані тільки тоді мають цінність, коли вони:

надаються користувачу своєчасно і у потрібній формі;

враховують диференційний характер потреб в інформації з боку користувачів;

відображають складний характер змін, які відбуваються в суспільстві;

є об'єктивними і нейтральними;

доступні для сприйняття всіма користувачами.

В умовах відкритого демократичного суспільства виділяються різні категорії користувачів статистичної інформації, які зі своїми специфічними потребами повинні враховуватись в процесі розповсюдження інформації:

органи державної влади та управління;

громадські організації та об'єднання;

наукові установи та навчальні заклади;

підприємства, окремі громадяни;

міжнародні організації, інші зарубіжні користувачі.

Статистика, як постачальник статистичних даних, мусить знати потреби окремих груп користувачів, мати уяву про те, яка інформація, в якій формі і в які терміни буде потрібна різним групам користувачів. Користувачі повинні знати, які статистичні дані, на основі якого методу збирання, з якою періодичністю, з яким рівнем диференціації і в який термін можуть бути надані статистикою. інформація повинна надходити до тих груп користувачів, для яких вона призначена. Крім того, для різних груп користувачів можуть використовуватись різні механізми розповсюдження статистичної інформації.

Необхідність підвищення рівня достовірності даних статистики та ступеню їх відповідності міжнародним нормам потребує розширення та поліпшення тематики публікацій, значного удосконалення технології підготовки та розповсюдження статистичної інформації.

Головною метою інформатизації органів державної статистики є досягнення на основі сучасних інформаційних технологій, програмних та технічних засобів у максимально стислі терміни якісно нового рівня інформаційно-обчислювальної системи (ІОС) для ефективного і своєчасного забезпечення якісною статистичною інформацією органів державної влади і управління, а також повної доступності результатів обробки та аналізу статистичних даних для широкої громадськості, наукових установ, навчальних закладів тощо.

ІОС органів державної статистики являє собою систему програмних, мовних, організаційних і технічних засобів, що забезпечують автоматизацію процесів збирання, обробки, накопичення, аналізу, зберігання та розповсюдження статистичної інформації.

На відміну від попередніх модернізацій, коли в основному змінювалася на більш потужну технічна база і частково технологія обробки статистичної інформації, нинішня охоплює всі складові інформаційно-обчислювальної системи Держкомстату: програмно-технічну базу, технологію та методологію збирання, опрацювання і аналізу статистичної звітності, телекомунікаційну мережу.

Основними завданнями інформатизації органів державної статистики є:

модернізація програмно-технічної бази, забезпечення органів державної статистики сучасними програмними і технічними засобами для ефективного виконання покладених на них завдань у необхідному обсязі, забезпечення ефективного функціонування і розвитку локальних мереж центрального, регіонального та районного рівнів;

застосування сучасних інформаційних технологій для автоматизації процесів збирання, обробки, аналізу та розповсюдження статистичної інформації на основі максимального використання стандартних програмних засобів (операційних систем, офісних програмних засобів, реляційних систем керування базами даних, статистичних програмних пакетів тощо);

перехід від технології електронної обробки інформації, яка базується на використанні комплексів електронної обробки інформації, що створюються, як правило, за принципом одна форма статистичної звітності - один комплекс, на основі застарілих технологій та програмних засобів і використання локальних довідників, до технологій, що базуються на використанні баз даних статистичних показників та реалізації динамічної системи SQL-запитів для отримання необхідної інформації в різних розрізах, використання таких баз у сукупності з прикладними статистичними пакетами (типу SPSS, SAS) для забезпечення аналітичної роботи;

стандартизація технології автоматизованої обробки статистичної звітності - розроблення типових уніфікованих технологій та відповідного програмного забезпечення автоматизованої обробки статистичної інформації;

побудова глобальної (корпоративної) мережі органів державної статистики, що базується на локальних обчислювальних мережах центрального, регіонального та районного рівнів, удосконаленні діючої системи обміну інформацією на основі використання сучасних телекомунікаційних технологій, програмних та технічних телекомунікаційних засобів; розроблення системи захисту інформації, що включає комплекс організаційних заходів, технічних та програмних засобів, які реалізують розмежування прав доступу до інформації, створення окремих підмереж, фіксацію доступу до баз даних з конфіденційною інформацією та інше;

створення інформаційних фондів органів державної статистики та надання можливості доступу до них споживачам статистичної інформації у рамках виділених їм повноважень, удосконалення та розвиток системи розповсюдження статистичної інформації.

По вертикалі ІОС органів державної статистики можна розділити на чотири рівні, що повинні бути взаємоузгоджені між собою:

інформаційний - інформаційні технології верхнього рівня, що реалізують можливості ефективного виконання органами державної статистики покладених на них завдань щодо збирання, обробки, аналізу та розповсюдження статистичної інформації;

інструментальний - інструментальні програмні засоби та технології (поділяються на стандартні і нестандартні), що призначені для реалізації технологій інформаційного рівня. До них відносяться: програмні статистичні пакети, офісні програмні пакети, системи керування базами даних (СКБД), мови програмування та засоби розроблення прикладного програмного забезпечення, технології та програмні засоби розповсюдження статистичної інформації тощо;

системний - системне програмне забезпечення, що складається із операційних систем, спеціальних програмних засобів моніторингу стану обчислювальних мереж та апаратних засобів і управління їх функціонуванням;

технічний - апаратні засоби (сервери, робочі станції, телекомунікаційне обладнання тощо) і вбудоване програмне забезпечення контролю та настройки функціонування окремих пристроїв.

Конкретна реалізація кожного із рівнів ієрархії буде впливати на можливості реалізації тих чи інших функцій більш високого рівня, тому в розробці проектних рішень щодо удосконалення та розвитку ІОС важливим є найбільш повне врахування вимог кожного із рівнів, починаючи з верхнього, до нижчих за ієрархією рівнів.

По горизонталі ІОС органів державної статистики може бути представлена у вигляді трьох основних функціональних підсистем:

технічні та програмні засоби і технології збирання, автоматизованої обробки та аналізу статистичної інформації;

технічні та програмні засоби і технології розповсюдження інформації;

технічні та програмні засоби і технології побудови та забезпечення ефективного функціонування глобальної корпоративної мережі органів державної статистики, що включає як складові частини локальні обчислювальні мережі, телекомунікаційну підсистему обміну інформацією між різними рівнями її обробки, підсистему захисту даних, підсистему зберігання даних та забезпечення доступу до них на різних рівнях їх обробки.

Такий поділ є умовним, оскільки всі перелічені системи взаємодіють між собою, і чіткі межі, що відділяють одну підсистему від іншої, відсутні. Проте такий підхід дає змогу зосередити увагу на ключових проблемах функціонування і розвитку ІОС органів державної статистики.

Основними напрямками удосконалення та розвитку ІОС органів державної статистики є:

розроблення та впровадження автоматизованої системи збирання, опрацювання і аналізу даних державної статистики (АС-Держстат) на основі сучасних інформаційних технологій;

створення корпоративної мережі органів державної статистики;

створення системи інформаційних ресурсів Держкомстату та забезпечення доступу до них;

модернізація та реорганізація існуючого технічного та програмно-технологічного комплексу у зв'язку з впровадженням АС-Держстат;

удосконалення системи розповсюдження статистичної інформації.

Реалізація основних напрямків удосконалення та розвитку ІОС планується шляхом:

розроблення відповідних проектних документів (технічне завдання, технічний проект);

проведення пілотних проектів та аналізу їх результатів;

забезпечення сучасними програмно-технічними засобами органів державної статистики;

створення відповідної нормативно-правової бази;

внесення змін в організаційну структуру органів державної статистики.

З метою впровадження сучасних інформаційних технологій в системі державної статистики України, в першу чергу мають бути вирішені питання забезпечення органів державної статистики необхідною кількістю потужних серверів баз даних, високопродуктивними робочими станціями, сучасними програмними засобами. Крім того, необхідно наростити потужності діючих комп'ютерів у межах їх технічних можливостей, в основному це стосується обсягів встановленої оперативної (на сьогодні - 16 МБ) та дискової (1.2-1.4 ГБ) пам'яті.