Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президентом України від 4 квітня 2003 року N 292, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України

1. Затвердити Методичні рекомендації кредитним спілкам щодо можливих дій та заходів по забезпеченню виходу зі скрутного фінансового становища (додаються).

2. Сектору зв'язків з громадськістю та протоколу забезпечити оприлюднення цього розпорядження на офіційному сайті Держфінпослуг.

3. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника Голови Прозорова Ю.В.

Методичні рекомендації розроблені на основі міжнародного досвіду з метою протидії впливу негативних наслідків фінансової кризи на діяльність кредитних спілок, зокрема мінімізації ризиків ліквідності та платоспроможності, пов'язаних з ними операційних ризиків, мають рекомендаційний та інформаційний характер і видані для можливого використання кредитними спілками.

Рекомендованими заходами є:

1. Щомісячно узагальнювати та аналізувати стан активів та пасивів. Здійснювати дієвий контроль з боку спостережної ради та правління кредитної спілки за змінами в активах та пасивах і за необхідності вживати невідкладних заходів реагування.

2. З метою виявлення періодів, у яких плануються найбільші суми щодо повернення коштів, постійно аналізувати портфель внесків (вкладів) на депозитні рахунки та кредитний портфель, за яким здійснюється повернення.

3. З метою переведення або забезпечення можливості оперативного переведення частини складу активів кредитної спілки в ліквідну форму оптимізувати склад активів кредитної спілки, зокрема фінансових інвестицій та основних засобів.

4. Відстежувати зміни структури кредитного та депозитного портфелів за строками, намагатися утримувати збалансованість у строках залучення та розміщення коштів і уникати можливих часових розривів. З метою попередження можливих розривів ліквідності ввести план руху грошових коштів наперед на 18 місяців.

5. Домагатися забезпечення помірного рівня концентрації кредитного та депозитного портфелів, за можливості, не більше 5% від капіталу (не враховуючи до нього фінансовий результат) кредитної спілки на одного члена.

6. Відстежувати темпи скорочення кредитного портфеля, який не має перевищувати темпи скорочення депозитного портфеля, оскільки останнє призведе до зменшення дохідності кредитної спілки, та відповідно, зменшення процентної маржі. Водночас, прискорене скорочення кредитного портфеля порівняно з депозитним може бути виправданим, якщо воно має на меті покриття розриву ліквідності, який прогнозовано має виникнути в найближчому майбутньому.

7. Намагатися не вилучати з продуктивного обороту кошти у випадку, якщо кредитний портфель скорочується швидше, ніж депозитний, але має місце обґрунтований прогноз відновлення обсягів кредитування. Кошти, отримані від надходжень по кредитах, спрямовувати в короткострокові кредити, а якщо це неможливо або недоцільно - у фінансові інвестиції.

8. Уникати залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки в разі відсутності прогнозованого ефективного розміщення таких коштів.

9. Здійснювати перегляд та диверсифікацію процентних ставок за внесками (вкладами) на депозитні рахунки та кредитами з врахуванням короткострокової необхідності утримання чи зменшення обсягів залучених за відповідною ціною коштів, виходячи з існуючої можливості їх ефективного та низько ризикового розміщення.

10. З метою забезпечення покриття постійних операційних витрат та утримання планового рівня дохідності кредитної спілки здійснювати гнучке управління процентною маржею, що має забезпечити покриття постійних операційних витрат.

11. Здійснювати пошук інших можливостей щодо залучення довгострокових коштів під мінімально можливий відсоток від інших, ніж кредитні спілки, юридичних осіб, крім нерезидентів.

12. Проводити роз'яснювальну роботу з членами кредитної спілки, у яких строк дії договорів за внесками (вкладами) на депозитні рахунки завершується, з питань щодо пролонгації таких договорів. Здійснювати постійне інформування членів кредитної спілки щодо ситуації, яка склалась навколо кредитної спілки, доводити до відома пропозиції щодо плану фінансового оздоровлення.

13. Здійснювати щомісячне узагальнення аналізу та контролю за якістю, строками, дохідністю кредитного портфеля з боку спостережної ради, кредитного комітету та правління кредитної спілки і за необхідності вжиття невідкладних заходів реагування щодо його оптимізації. Проведення щомісячної інвентаризації заборгованості за наданими кредитами, внутрішньої оцінки (аудиту) кредитного портфеля, а в разі потреби, здійснення роботи з реструктуризації простроченої кредитної заборгованості (перегляд графіка платежів, пролонгація тощо).

14. Відповідно до цілей наданих кредитів проводити аналіз якості кредитного портфеля, встановлювати рівень ризиковості окремих видів кредитів, виходячи з того, щоб не допускати оформлення кредитів з високим рівнем ризику неповернення.

15. Обмежувати проведення активних операцій з кредитування своїх членів шляхом надання переважно короткострокових кредитів з терміном погашення до 6 місяців, враховуючи планові виплати за зобов'язаннями.

16. Утримуватись від видачі кредитів, пов'язаних з великими кредитними ризиками в розумінні нормативних актів Держфінпослуг, у тому числі кредитів членам органів управління та пов'язаних з ними особам.

17. При укладанні кредитних договорів передбачати сплату основної суми кредиту рівними частками.

18. Дотримуватись політики встановлення максимального розміру кредиту на рівні середнього розміру внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитні рахунки.

19. При проведенні попереднього аналізу документів, поданих позичальниками для надання кредиту, звертати особливу увагу на предмет їх достовірності та достатності, підтвердження платоспроможності. Використовувати механізм бюро кредитних історій, в тому числі за рахунок позичальника, для перевірки інформації щодо наявності заборгованості перед іншими фінансовими установами.

20. При видачі кредитів у період фінансової кризи вживати заходів щодо максимального їх забезпечення як у формі ліквідного майна, так і у формі гарантій та порук, що в комплексі дає можливість своєчасного повернення кредиту. При цьому доцільно враховувати, що вартість заставленого майна повинна перевищувати не менш ніж у 2 рази суму наданого кредиту. У разі використання гарантій або поручительства уважно розглядати кандидатури осіб, які представляють поручителя (бажано, щоб поручителі мали різні місця праці або сфери підприємницької діяльності), та уникати "перехресної поруки".

21. Використовувати залучення додаткового забезпечення по діючому кредитному портфелю.

22. Здійснювати диверсифікацію категорій позичальників, за можливості, виходячи з джерел отримуваного ними основного доходу.

23. Спрямовувати діяльність юридичної служби, кредитного підрозділу та відокремлених підрозділів кредитної спілки першочергово на погашення кредитів боржниками. Використовувати в цій роботі співпрацю з колекторськими фірмами та Call-центрами, уступку права вимоги за кредитами третім особам.

24. Періодично здійснювати перегляд процентної політики за кредитами з метою зменшення ризиків їх неповернення. Утримуватись від прив'язки процентних ставок до курсів іноземних валют чи іншої бази розрахунку коригуючих коефіцієнтів.

25. Вживати заходів для оперативного скорочення обсягу кредиторської заборгованості з боку інших кредитних спілок (крім об'єднаних кредитних спілок) у разі наявності такої заборгованості. Утримуватись від кредитування інших кредитних спілок (крім об'єднаних кредитних спілок).

26. При підписанні додаткових договорів або при пролонгації (реструктуризації) кредитного договору застосовувати положення чинного цивільного законодавства, якими передбачено можливість використання забезпечення виконання зобов'язання позичальниками у вигляді неустойки (пені, штрафу).

27. Використовувати положення чинного цивільного законодавства щодо можливості погашення кредитів за рахунок заставного майна.

28. В подальшому не використовувати прив'язки оплати за кредитом до курсу іноземної валюти або росту інфляції та, за можливості, скасовувати, якщо таке мало місце в попередніх договорах.

29. Звертатись до суду із заявами про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно в разі звернення до суду про стягнення кредиту в примусовому порядку.