I. Формула спеціальності:

Фізична географія - наука про природу та антропогенні зміни ландшафтної оболонки Землі, що є середовищем життєдіяльності людства та земної біоти загалом. Вивчається ландшафтна оболонка як цілісна система, а також складові її підсистеми - територіальні й акваторіальні ландшафтні природні й антропогенно перетворені комплекси (геосистеми) різних рангів - від ландшафтної фації до ландшафтної країни; геофізика і геохімія ландшафтів - галузі фізичної географії, що досліджують геохімічні та геофізичні процеси, зокрема масоенергообмін, динаміку функціонування і територіальну диференціацію ландшафтної оболонки, її різнорангових комплексів. Народно-господарське значення проблем, які розв'язує фізична географія, полягає в потребі знань про закономірності формування та тенденції розвитку ландшафтної оболонки й ландшафтних комплексів для організації виробничої і невиробничої діяльності суспільства, охорони природного середовища, раціонального використання природних ресурсів.

II. Основні напрямки досліджень:

- Теоретичні, експериментальні, регіональні, прикладні проблеми фізичної географії, геофізики та геохімії ландшафтів.

- Закономірності структури, речовинного складу, формування, розвитку, функціонування, динаміки ландшафтної оболонки, планетарні риси й основні фактори її просторової диференціації.

- Закономірності формування, динаміки, еволюції, функціонування ландшафтних територіальних і аквальних комплексів, їх стійкості, здатності до самовідновлення.

- Закономірності й фактори просторової диференціації та інтеграції ландшафтних комплексів різного рангу, їх типологія, класифікація і районування.

- Роль ландшафтно-геофізичних, ландшафтно-геохімічних процесів у формуванні, динаміці, еволюції, просторовій диференціації та інтеграції ландшафтних комплексів, формуванні екологічної стійкості ландшафтних комплексів різного рангу і природно-технічних систем.

- Закономірності зміни ландшафтних комплексів під впливом технічних систем, формування антропогенних природно-технічних систем, принципи і методи регулювання й управління природними комплексами. Основи комплексної меліорації ландшафтів.

- Розроблення принципів і методів спостереження, відображення (зокрема картографування), аналізу і прогнозу структури, динаміки й еволюції ландшафтної оболонки і складових її територіальних та аквальних природних ландшафтних комплексів різного рангу і типу.

Спеціальність не включає досліджень:

а) просторово-часової організації наземних і аквальних біологічних систем (біоценозів, популяцій), а також просторово-часової організації окремих компонентів ландшафтів;

б) палеогеографії ландшафтів.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені:

географічні науки.

I. Формула спеціальності:

Змістом даної спеціальності є розроблення наукових засад територіальної організації суспільства, дослідження територіального та комплексно-пропорційного аспектів розвитку продуктивних сил. Це передбачає глибоке вивчення процесу взаємодії суспільства з природою, розміщення виробництва, розселення населення, організації території з урахуванням природних, соціальних, економічних і екологічних чинників, прогнозування розвитку регіонів.

II. Основні напрямки досліджень:

- Теорія та методологія суспільно-географічних досліджень.

- Методика суспільно-географічних досліджень (включаючи геоінформаційні системи та ГІС-технології).

- Комплексна оцінка природно-ресурсного, трудового, виробничого та інтегрального потенціалу окремих регіонів і країн.

- інтенсивність, комплексність і суспільна ефективність використання території, стан навколишнього природного середовища як чинник територіальної організації господарства і населення, якості його життя.

- Географія населення і розселення (типи геодемографічної обстановки, етногеографія українців і національних меншин в Україні, територіальні відмінності в життєдіяльності населення, міграції, типи населених місць і системи розселення, урбанізація, регіональна демографічна політика та ін.).

- Територіальна організація виробництва та невиробничої діяльності (промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, сфери обслуговування, відпочинку та туризму, а також галузевих, міжгалузевих та інтегральних територіально-господарських комплексів і систем).

- Розроблення суспільно-географічних основ регіональної політики України, комплексні дослідження соціально-економічних районів і міжрайонних зв'язків, обгрунтування соціально-економічного районування держави, участі України в міждержавних інтеграційних процесах.

- Територіальна організація основних товарних ринків, ринків послуг, робочої сили, капіталів, нерухомості, цінних паперів; територіальні відмінності попиту та витрат виробництва, інші географічні аспекти розвитку ринкового господарства.

- Географія світового господарства і міжнародного поділу праці; країнознавство; суспільна географія зарубіжних країн, Світового океану, морів та приморських регіонів.

- Політична географія; географія культури, релігій.

- Історико-географічні дослідження розвитку господарства, розселення населення, історія суспільно-географічної думки в Україні.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені:

географічні науки.

I. Формула спеціальності:

Геоморфологія - наука про рельєф, що виник внаслідок взаємодії ендогенних, екзогенних та антропогенних процесів, про його походження, будову, закономірності розвитку.

Палеогеографія - наука про розвиток земної поверхні (географічної оболонки) протягом історії Землі.

II. Основні напрямки досліджень:

- Теорія та методика, методологія загальної геоморфології, системний геоморфологічний аналіз; геоморфологічні закони та геоморфологічні парадигми.

- Теорія та методологія кліматичної геоморфології.

- Теорія та методологія структурної геоморфології.

- Теорія та методологія антропогенної геоморфології.

- Еволюційна геоморфологія: розвиток давнього й експонованого рельєфу; геоморфологічна етапність та хроногеоморфологія; геоморфологічні аспекти еволюції тектоногенезу, седиментогенезу, клімату, гідросфери, біосфери, рельєфоутворюючих процесів.

- Регіональна та планетарна геоморфологія: просторово-часові закономірності. Принципи та підходи до районування. Регіональні геоморфологічні проблеми України.

- Просторова організація сучасного рельєфу й рельєфоутворюючих процесів, їх взаємопов'язане функціонування та прогноз розвитку.

- Просторова організація природно-техногенних геоморфосистем, оцінка стану та прогноз розвитку.

- Методи геоморфологічних досліджень: системний аналіз і математичне моделювання; морфоструктурний та неотектонічний аналіз, морфодинамічний аналіз; геоморфологічне картографування; дистанційні, експериментальні, палеогеоморфологічні, морфометричні методи тощо.

- Прикладні проблеми сучасної геоморфології. Геоморфологічні дослідження при: пошуках корисних копалин, інженерному освоєнні території, сільськогосподарському природокористуванні; геоморфологічні дослідження для розв'язання екологічних проблем; геоморфологічний прогноз; геоморфологічна експертиза; геоморфологічні основи раціонального природокористування в Україні.

Б. У палеогеографії:

- Теорія палеогеографії. Методологія та методи досліджень: загальнонаукові, спеціальні наукові, науково-технічні.

- Хронологія й етапність розвитку природи Землі та окремих її регіонів; схеми палеогеографічної етапності природи.

- Основні частини і галузі палеогеографії: палеогеологія, палеогеоморфологія, палеопедологія, палеогідрологія, палеокліматологія, палеобіогеографія, палеоландшафтознавство, еволюційна екогеографія; загальна, регіональна і прикладна палеогеографія тощо.

- Теоретико-методологічні засади доголоценової палеогеографії; палеогеографічні пам'ятники та індикатори; реконструкції природи й методи реконструкцій; використання археологічних даних; створення карт давньої природи, давніх ландшафтів і палеоекогеографічних карт.

- Теоретико-методологічні засади палеогеографії голоцену, її спорідненість і відмінність щодо засад доголоценової палеогеографії; використання історичних даних тощо.

- Регіональна палеогеографія України та її проблеми; поетапні реконструкції природи та її компонентів, екогеографічних обстановок.

- Прогнозування й прогноз природи, окремих природних явищ і процесів, екологічних та екогеографічних змін на підставі даних палеогеографії.

- Палеогеографічні дослідження при пошуках корисних копалин, інженерному і сільськогосподарському освоєнні та картографуванні, екологічних дослідженнях, будівництві.

- Палеогеографічні основи природокористування в Україні; палеогеографічна експертиза.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені:

географічні науки.

I. Формула спеціальності:

Біогеографія та географія грунтів - галузь науки, що займається вивченням закономірностей глобального, регіонального й локального поширення і функціонування природних та антропогенних геосистем, основою яких є грунти і біота, з метою їх охорони, підвищення біопродуктивності й раціонального використання.

II. Основні напрямки досліджень:

- Вивчення географічних закономірностей поширення й розподілу організмів та їх угруповань, виявлення специфіки розподілу і його причин, встановлення структурно-функціональних і природно-історичних особливостей біоти планети на різних рівнях організації біосфери; біогеографічне районування.

- Походження і розвиток сучасної біоти. Принципи виділення біогеографічних регіонів.

- Проблеми охорони та раціонального використання біогеографічних ресурсів біосфери.

- Експертна оцінка й прогноз наслідків різноманітних цілеспрямованих і випадкових впливів на біосферу.

- Принципи й методи географічних досліджень і картографування грунтів.

- Проблеми генезису й еволюції грунтів як основного компоненту ландшафту.

- Загальні проблеми грунтоутворення. Вивчення сучасних грунтоутворюючих процесів в основних типах грунтів. Закономірності поширення основних типів і підтипів грунтів.

- Проблеми діагностики та класифікації природних і антропогенно змінених грунтів.

- Принципи і методи грунтово-географічного, грунтово-меліоративного і грунтово-екологічного районування.

- Агроекологічна оцінка й оптимізація використання грунтів у різних агроекосистемах.

- Функціонування природних і агроекосистем. Прийоми меліорації та прогнози наслідків впливу людини на природні ландшафти.

- Земельні ресурси, їх оцінка. Земельний кадастр, економічна оцінка та бонітування грунтів. Принципи і методи вартісної оцінки земель.

- Охорона грунтів і агроекосистем від хімічного забруднення, виробництво екологічно чистої продукції. Регіональні системи грунтозахисних меліорацій.

- Зональні меліоративні комплекси, спрямовані на окультурення та раціональне використання грунтів із низькою природною родючістю (підзолисті, піщані і супіщані, підзолисті оглеєні, солонцюваті та засолені тощо).

- Проблеми рекультивації земель, порушених промисловістю та сільськогосподарським виробництвом, протиерозійний і протидефляційний захист грунтів.

- Гідротехнічні та хімічні меліорації грунтів, їх оптимізація й прогноз. Моніторинг зрошуваних й осушених земель.

- Радіоактивність грунтів. Радіоактивне забруднення грунтового покриву.

- Геоінформаційні системи і ГІС-технології у біогеографії та географії грунтів.

- Теоретичні й методичні основи вивчення структур грунтового покриву, прикладні завдання.

- Екологічні функції грунтів. Проблеми організації та функціонування моніторингу грунтів і грунтово-охоронної інфраструктури.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені:

географічні науки.

I. Формула спеціальності:

Дана спеціальність включає дослідження гідросфери, зокрема фізичної суті гідрологічних процесів, розв'язання широкого кола проблем і питань, пов'язаних із вивченням закономірностей формування режиму водних об'єктів суші, виявленням його зв'язку з явищами і процесами, які відбуваються в атмосфері та літосфері; оцінкою ресурсів поверхневих вод, раціоналізацією їх використання та охороною; вивченням хімічного складу природних вод і його зміни в часі й просторі залежно від хімічних, фізичних та біологічних процесів, що відбуваються як у воді, так і в навколишньому середовищі. Кінцева мета досліджень - встановлення закономірностей гідролого-гідрохімічного режиму, кількісних і якісних характеристик водних ресурсів, сучасного стану та перспектив використання водних ресурсів, їх охорони та відтворення, розв'язання інших науково-прикладних проблем гідроекології.

II. Основні напрямки досліджень:

- Облік, вивчення, використання й охорона водних ресурсів. Формування, відтворення, регулювання, накопичення, територіальний перерозподіл поверхневих і підземних вод. Проблеми управління водними ресурсами.

- Теоретичні, експериментальні, регіональні та прикладні проблеми гідрології.

- Гідравліка річок і водосховищ (нестійкий рух води руслами річок).

- Закономірності формування поверхневого стоку талих і дощових вод схилами й руслами річок.

- Принципи та методи визначення елементів водного балансу річкових водозборів. Гідрологічна роль лісів, боліт і карсту й водних меліорацій.

- Руслові процеси та динаміка руслового потоку в їх природному і порушеному господарською діяльністю стані. Твердий стік та водна ерозія.

- Підземні води, закономірності їх формування, просторовий розподіл, хімічний склад. Підземне живлення річок.

- Принципи та методи розрахунків і прогнозу різних характеристик гідрологічного й гідрохімічного режиму річок і водоймищ.

- Математичне моделювання руслових процесів і процесів формування стоку, гідрологічного режиму якості річкових вод, принципи та методи статистичної обробки, узагальнення та генералізація результатів гідрологічних вимірювань.

- Дослідження гідрологічних процесів, явищ і характеристик як факторів функціонування водних екосистем.