Предметом дослідження є історія та теорія театру як особливої галузі художньої культури; вивчення театру як специфічного соціального інституту та виявів театральності в інших видах мистецтва; аналіз театралізації суспільного життя; дослідження естетичних та артистичних аспектів театру як виду мистецтва, його історико-стильових закономірностей, історичних та індивідуальних стильових особливостей драматургії, режисури та акторської майстерності; аналіз своєрідності окремих епох та ареалів розвитку світового театру, творчого доробку видатних постатей театрального мистецтва; розроблення питань розвитку народного та професійного театру, вдосконалення акторської та режисерської техніки.

Драматургійний напрям - вивчення особливостей стилістики та композиції драматургійних творів в аспекті їх сценічного втілення.

Режисерський напрям - вивчення творчої спадщини видатних режисерів. закономірностей історико-стильового розвитку театральної режисури, особливостей її техніки.

Сценографічний напрям - дослідження матеріальної культури театру, тобто предметного середовища вистави, зокрема особливостей гриму, маски, конструкції ляльок (для лялькового театру), композиції сценічного простору як фактора організації спектаклів.

Напрям акторської майстерності - аналіз виконавських аспектів театральної вистави, системи театральних амплуа, факторів акторської особистісної індивідуальності.

Соціологічний напрям - вивчення аудиторії театру, її ролі у формуванні театральних дійств як співучасників, етикетності поведінки, зумовленої театральними впливами, розвитку ритуалів.

Міждисциплінарний напрям - дослідження взаємодії театру з іншими видами мистецтва, передусім з музикою (в жанрах музичного театру та в прикладних музичних жанрах) та з образотворчим мистецтвом ( в організації сценічного простору).

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені:

Предметом є вивчення закономірностей музичної творчості, виконавства. сприйняття музики та музичного виховання у їх процесуальному та результативному аспектах; дослідження музики як автономного виду мистецтва та її взаємин з іншими видами мистецтва, з цілісністю художньої, духовної, матеріальної культури, з суспільним організмом; вивчення закономірностей історичного розвитку музики та формування її теоретичних систем; аналіз творчого доробку композиторських шкіл, стилів, напрямів, окремих представників композиторської творчості; вивчення виконавської творчості, методів виконавства та його шкіл, формування виконавської майстерності; розроблення методів музичної педагогіки; аналіз закономірностей музичного сприйняття; вивчення систем нотопису та музичного інструментарію.

Історико-стильовий напрям - вивчення закономірностей стильового розвитку музичного мистецтва.

Історико-біографічний напрям - вивчення творчого шляху видатних композиторських постатей, їх індивідуальних стилів.

Історико-культурологічний та історіографічний напрям вивчення музичного життя.

Теоретико-композиційний напрям - аналіз музичних текстів як результатів процесу формоутворення музичного матеріалу, визначення характеристик музичних творів як замкнених та цілісних текстів, їх семантичного навантаження.

Теоретико-інтонаційний напрям - аналіз мелосу, ритміки, гармонічних систем, гомофонної, поліфонічної та монодичної фактури, спрямований на вивчення своєрідності музичних засобів виражальності та Їх трактування в історичних та індивідуальних стилях.

Виконавський напрям - дослідження практичного досвіду виконавства, специфічних виконавських засобів (артикуляції, темподинаміки), розроблення інтерпретологічних концепцій.

Етномузикознавчий напрям (фольклористика) - дослідження синкретичних та автономних форм народної музичної творчості, їх етнічної своєрідності, специфіки музичного мислення народу, жанрово-стильової системи фольклору, взаємодії музичних, вербальних, хореологічних компонентів фольклорних текстів.

Музично-педагогічний напрям - розроблення музичного виховання, дослідження музичного сприйняття; сольфеджіо. Прикладні напрями - органологія (інструментознавство, оркестрування), нотна палеографія (вивчення систем нотного запису).

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені:

Предметом дослідження є розвиток аудіовізуальної сфери художньої культури як специфічного надбання історії світової культури в XX столітті; вивчення жанрово-стильової системи аудіовізуальних мистецтв; аналіз соціальної інфраструктури та психологічних ефектів кіно та телебачення; дослідження специфіки драматургії, режисури, операторських та акторських аспектів в кіно- та телепродукції; обстеження напрямів та періодів розвитку аудіовізуальної культури, індивідуального творчого доробку окремих видатних постатей; аналіз технічних аспектів кінематографії та телебачення, вдосконалення методів аудіовізуальної трансформації реалій буття.

Сценарській напрям - вивчення досвіду створення сценаріїв для продукції кінематографа та телебачення, спадщини видатних сценаристів, переробки літературних першоджерел у сценарії.

Режисерський напрям - вивчення творчого доробку режисерів кінематографа та телебачення, їх індивідуальної творчої манери, специфіки аудіовізуальної режисури, закономірностей її розвитку.

Виконавський напрям - вивчення досвіду акторської майстерності в аудіовізуальній культурі, системи ролей у цій сфері, індивідуального творчого доробку видатних представників акторського мистецтва.

Соціально-психологічний напрям - вивчення психологічних ефектів аудіовізуальної продукції, ЇЇ функціонування в середовищі аудиторії кінематографа та телебачення. контингенту публіки аудіовізуальної культури.

Міждисциплінарний напрям - вивчення взаємодії аудіовізуальної культури з іншими сферами художньої культури, її впливу на них та аудіовізуального переосмислення традиційних художніх засобів.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені: