Галузь науки, що, використовуючи дані експериментальної фармакології, вивчає дію лікарських засобів в умовах клініки для подальшого впровадження в медичну практику і є необхідним етапом створення та вивчення лікарських засобів.

Як найважливіша основа фармакотерапії та фармакопрофілактики щодо всіх клінічних дисциплін, клінічна фармакологія сприяє збереженню здоров'я людини та відновленню його у випадках хвороби.

2.1. Дослідження ефективності, фармакодинаміки, фармакокінетики та біодоступності лікарських засобів за умов їх клінічного застосування.

2.2. Підвищення ефективності та безпечності клінічного застосування наявних лікарських засобів.

2.3. Оптимізація фармакотерапії найпоширеніших захворювань людини через комбіноване застосування препаратів різних фармакологічних груп.

2.4. Вивчення побічної дії ліків при їх ізольованому та комбінованому застосуванні.

2.5. Розроблення сучасних методичних, організаційних, економічних основ клінічної фармакології для створення та впровадження лікарських засобів в Україні.

Галузь науки, основою якої є оцінка стану системи кровотворення і його регуляції в нормі та патології; дослідження в галузі онтогенезу гемопоетичної, згортуючої систем крові; визначення закономірностей становлення, міграції клітин; молекулярні й генетичні дефекти диференціювання та функціонування елементів гемопоезу; визначення ролі гемопоетичного мікрооточення в розвитку онкогематологічної патології; визначення формування, перебігу, лікування хвороб крові, кровотворних органів і радіаційно індукованих гематологічних захворювань; трансфузійна терапія та лікування післятрансфузійних ускладнень; розробка, стандартизація, зберігання компонентів і препаратів крові; парентеральне живлення; кровозамісні рідини; служба донорства.

2.1. Функціонування системи кровотворення в нормі та патології, роль гемопоетичних факторів в регуляції гемопоезу. Стан еритроїдної, мієлоїдної та тромбоцитарної ланок системи кровотворення, їх взаємодія в нормі та патології.

2.2. Механізми взаємодії ферментних систем із клітинними факторами коагуляційного гемостазу; біохімізм синтезу, активації, інактивації факторів згортання крові та протеолізу; визначення маркерів активації системи гемостазу: судинно-тромбоцитарного, згортуючої системи крові та фібринолізу, первинних фізіологічних антикоагулянтів, гуморальна регуляція згортання.

2.3. Онтогенез кровотворення у ембріона, плода і дитини, механізми функціонування та взаємодії клітин крові, імунної системи, стромального мікрооточення у процесі розвитку людини, при дії несприятливих факторів навколишнього середовища.

2.4. Етіологія, патогенез і діагностика захворювань системи крові. Молекулярні основи формування гематологічних та онкогематологічних захворювань. Антигени крові, їх генетика і типування. Модифікація патогенезу лейкемії, споріднених та інших захворювань системи крові природними факторами й чинниками навколишнього середовища. Морфологічні, цитохімічні, імунологічні, імуноцитохімічні культуральні маркери пухлинного субстрату й елементів гемопоетичного мікрооточення, молекулярно-генетичні та радіоізотопні дослідження крові й кісткового мозку. Поширення захворювань гемопоетичної системи.

2.5. Клінічні прояви, перебіг, лікування та профілактика захворювань крові. Гематологічні синдроми при соматичних захворюваннях, дії негативних факторів довкілля. Розроблення протоколів лікування лейкемії, лімфом і мієлодиспластичного синдрому. Розроблення й експериментально-клінічне вивчення ефективності нових медикаментозних і немедикаментозних методів лікування гематологічних захворювань. Трансплантація кісткового мозку та стовбурових клітин різних джерел походження.