Змістом спеціальності є геолого-економічне вивчення окремих видів, комплексів і загалом металічної та неметалічної мінеральної сировини (корисних копалин), її родовищ і районів, стану (бази), тенденцій, прогнозів і класифікацій; геолого-економічна оцінка, методичне інформаційне та правове забезпечення геологічного вивчення, геологорозвідувальних робіт, комплексного використання й охорони надр, а також геоекології, пов'язаної з діяльністю мінерально-сировинного комплексу.

Мінерально-сировинна база (МСБ) і родовища корисних копалин (МП)

- Стан, динаміка, тенденції та прогноз МСБ України, СНД і світу.

- Стан, динаміка, тенденції та прогноз мінерально-сировинних: виробництва, потреб, споживання та цін в Україні, СНД і світі.

- Науково-технічний прогрес у мінерально-сировинних комплексах України, СНД і світу.

- Перспективність на мінеральну сировину території, регіонів і геоструктур України, СНД і світу.

- Геолого-економічне районування та картування України, СНД і світу.

- Геолого-економічна оцінка конкретних видів та їх груп традиційних, нетрадиційних, вторинних і синтетичних корисних копалин.

- Мінерально-сировинні політика й планування в Україні (геологічне вивчення, геологорозвідувальні роботи, використання мінеральної сировини, охорона надр і навколишнього середовища, комплексування цих категорій тощо).

- Економічно та соціально оптимальні напрями і методи геологічних досліджень, геологорозвідувальних робіт для розвитку та розширення МСБ України.

- Концепції проблем мінерально-сировинного комплексу України.

- Мінерально-сировинне ресурсокористування в Україні.

- Потреби та забезпеченість України мінеральною сировиною.

- Потреби України в імпортній мінеральній сировині, шляхи їх зменшення.

- Експортний потенціал України, шляхи його підвищення та реалізації.

- Вимоги й критерії якості мінеральної сировини, шляхи її підвищення, а також її відповідності для конкретних галузей споживання.

- Сертифікація мінеральної сировини.

- Геолого-економічний аналіз та оцінка вартості наявних у надрах запасів і прогнозних ресурсів.

- Класифікації промислових типів родовищ, видів і груп видів мінеральної сировини.

- Геолого-економічний аналіз конкретних родовищ корисних копалин і груп родовищ.

- Вартісна оцінка конкретних родовищ та їх груп.

- Історія створення та використання МСБ України, СНД і світу.

Комплексне використання та охорона надр

- Комплексне й раціональне використання природних корисних копалин, попутних порід і порід покрівлі.

- Дослідження, використання та регенерація шахтних і рудникових вод.

- Дослідження, використання, зберігання вторинних (техногенних) мінеральних ресурсів та їх об'єктів.

- Геолого-економічне моделювання освоєння родовищ і використання мінеральної сировини.

- Комплекси й комплексування речовинних, структурних та інших досліджень, спрямованих на раціональне використання корисних копалин і вилучення їх компонентів.

Геологорозвідувальні роботи (ГР)

- Стратегія та економіка.

- Стадійність і комплексування ГР.

- Геолого-економічний аналіз, розроблення вимог і методів здійснення геологічного знімання, пошуків (геохімічних, літохімічних, шліхових тощо, за винятком геофізичних і дистанційних), ревізійних робіт і розвідки (зокрема експлуатаційної) родовищ корисних копалин.

- Категорії, методи підрахунку й оцінки, а також класифікацій запасів і прогнозних ресурсів корисних копалин.

- Категорії, вимоги, методи розрахунку кондицій на різних стадіях геологорозвідувальних робіт і при освоєнні родовищ.

Екогеологія

- Екологічна безпека при проведенні ГР.

- Геоекологічне картування.

- Геолого-економічні та інші рекомендації щодо екологічної безпеки гірничовидобувних та збагачувальних робіт, а також мінеральних продуктів та відходів їх переробки.

- Вимоги, шляхи, методи та економіка охорони надр і геологічних пам'яток.

- Небезпечні геологічні природні й техногенні явища, їх прогноз, шляхи їх запобігання, ліквідація наслідків.

- Моніторинг геологічного середовища.

- Методи та напрямки дослідження, геолого-технічні заходи й економіка використання мінеральної сировини для охорони та реабілітації навколишнього середовища.

Інформаційне, менеджерське та правове забезпечення мінерально-сировинного комплексу

- Кадастри проявів і родовищ корисних копалин.

- Баланси запасів і прогнозних ресурсів корисних копалин.

- Вимоги та категорії обліку, методи обробки, використання й зберігання геологічної, геологорозвідувальної і мінерально-сировинної інформації.

- Маркетинг геологічної, геологорозвідувальної та мінерально-сировинної інформації.

- Ліцензування геологорозвідувальних та гірничовидобувних робіт.

- Стандартизація і метрологія в мінерально-сировинному комплексі щодо геологорозвідувальних та мінерально-сировинних аспектів.

- Економіка, планування й управління геологорозвідувальною галуззю та мінерально-сировинним потенціалом.

- Законодавство у сфері геологічного вивчення, геологорозвідувальних робіт, мінеральної сировини, охорони надр та геоекології.

- Інформаційно-пошукові системи за підрозділами геології, геологорозвідувальних робіт і мінеральних ресурсів.

III. Галузі наук, з яких присуджуються наукові ступені:

Мінералогія - природничо-історична наука про мінерали і кристали, їх хімічний склад, будову, властивості, генезис та розподіл у природі. Мінералогія - фундаментальна природничо-історична наука, котра базується на генетичній основі. Мінералогія - ретроспективна наука. Вона покликана за кінцевим результатом, представленим кам'яним продуктом з'ясувати (відтворити) природу процесу, що призвів до виникнення цього продукту, тобто пізнати історію мінералів, бо саме вона зумовлює всі якості мінералів і їх розподіл у надрах Землі чи інших космічних тіл. Основними об'єктами дослідження в мінералогії є власне мінерали: природні хімічні сполуки кристалічної будови. Поруч із ними в мінералогії є другорядні об'єкти: мінералоїди, біомінерали, штучні та техногенні мінерали.

Дослідження мінералів як кристалів, фізичних тіл, збудованих закономірно розташованими у просторі атомами, що зумовлює відповідні властивості.

Дослідження мінералів як хімічних сполук, гігантських молекул, продуктів природних хімічних реакцій.

Дослідження мінералів як кристалічних організмів, що мають свою анатомію і наділені відповідними функціями.

Дослідження мінералів як джерела генетичної інформації, закодованої у їхній формі, анатомії, конституції та властивостях.

Дослідження мінералів як об'єктів практичного використання, зокрема каменів, що "випромінюють" естетичну насолоду.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені:

Літологія - галузь геології, що вивчає геологічну будову, речовинний (мінерально-петрографічний і геохімічний) склад та умови утворення осадків і осадових порід, походження й закономірності розташування пов'язаних із ними корисних копалин. У практичному аспекті літологічні дослідження спрямовані на краще освоєння багатств земних надр.

Вивчення (польовими та сучасними лабораторними методами) геологічної будови, речовинного складу, структурно-текстурних та фаціальних особливостей осадків й осадових порід різних генетичних типів окремих регіонів, стратиграфічних підрозділів, осадових формацій, товщ і пов'язаних із ними корисних копалин (осадових, вулканогенно-осадових формацій та кір вивітрювання).

Фаціальний аналіз. Вивчення фаціально-генетичних ознак осадових утворень, виділення літофацій, встановлення закономірностей розподілу по площі та в розрізі фаціальних і літологічних комплексів, особливо сприятливих для формування корисних копалин. Виділення літогеохімічних фацій, геохімічних бар'єрів.

Вивчення осадових формацій як історико-геологічних асоціацій генетичних типів відкладів або фацій, закономірно пов'язаних між собою віковими та просторовими відношеннями. Парагенезиси і ряди формацій. Періодичність і циклічність осадконагромадження.

Проведення на базі вивчення осадових формацій та фаціально-формаційного аналізу на сучасному рівні реконструкцій палеогеографічних умов басейнів осадконакопичення (напрямки й агенти транспортування матеріалу; гідродинамічні та гідробіологічні умови в кінцевих водоймах осадконакопичення) з урахуванням стадій постседиментаційних перетворень конкретних порід, товщ.

Літолого-фаціальне, формаційне й палеогеографічне картування окремих територій з метою відтворення геологічної історії та визначення напрямків пошуків конкретних, притаманних їм, корисних копалин.

Застосування при вивченні конкретних осадових утворень (товщ, світ, формацій) теорії стадійності літогенезу (седиментогенез, діагенез, катагенез, метагенез, вивітрювання (гіпергенез) і типів літогенезу (льодовий, гумідний, аридний, вулканогенноосадовий та океанський) і встановлення ролі їх при процесах формування осадових порід та корисних копалин осадового генезису. Виявлення нових критеріїв для визначення стадій, підстадій або фаз літогенезу, врахування висновків стадіального аналізу при розв'язанні теоретичних і практичних як літологічних, так і загальногеологічних проблем.