I. Формула спеціальності:

Наукова спеціальність, яка досліджує економічні відносини в суспільному виробництві, категорії, економічні закони, закономірності становлення та функціонування економічних систем, а також проблеми економічної історії й економічної думки.

II. Напрями досліджень:

1. Теоретико-методологічні аспекти аналізу суспільного виробництва. Інноваційні чинники економічного зростання.

2. Людина в суспільному виробництві. Проблеми гуманізації та соціалізації виробництва.

3. Системи економічних потреб та інтересів. Суспільний вибір.

4. Економічні категорії, закони та закономірності.

5. Економічні відносини власності. Форми власності та господарювання, їх ефективність.

6. Розподіл і формування доходів.

7. Економічні системи; розвиток суспільних форм виробництва.

8. Соціально-економічні та кібернетичні моделі суспільства.

9. Теоретико-методологічні проблеми товарного виробництва та ринку.

10. Концепції формування змішаної економіки.

11. Капітал (фонди), його природа та форми. Доходи на капітал.

12. Відносини між працею та капіталом, їх еволюція.

13. Система аграрних відносин. Рента.

14. Відтворення сукупного суспільного продукту. Відтворення виробничих відносин.

15. Екологічні проблеми індивідуального та суспільного відтворення.

16. Методологія дослідження суспільного характеру та змісту праці. Форми праці.

17. Закономірності виникнення, функціонування та розвитку соціально-економічних систем.

18. Взаємозв'язок і ефективність форм власності в тій чи іншій суспільно-економічній системі.

19. Розвиток суспільних форм виробництва в конкретній економічній системі.

20. Теорії підприємництва, його види та функції.

21. Теорія попиту та корисності.

22. Теорія пропозиції та теорія фірми. Теорія промислової організації.

23. Теорія ціноутворення в макроекономічному середовищі.

24. Теорія ринкових структур. Монополізм і конкуренція.

25. Ринок чинників виробництва та розподілу доходів.

26. Взаємозв'язок і взаємодія ринків, їх збалансованість.

27. Теорії визначення суспільного продукту, його форми та методологія розрахунків.

28. Макроекономічні пропорції. Відтворювальна структура суспільного продукту.

29. Концепція відтворення суспільного продукту. Теорії кругообігу.

30. Виробництво, розподіл та споживання валового національного продукту.

31. Сукупний попит та пропонування. Макроекономічна рівновага.

32. Макроекономічна нестабільність: кризи, інфляція та безробіття.

33. Заощадження, споживання й інвестиції.

34. Економічна політика, проблеми внутрішньої та зовнішньої рівноваги.

35. Макроекономічні показники соціально-економічної ефективності суспільного відтворення.

36. Концепції та теорії ринкової системи.

37. Історико-економічні передумови зародження та розвитку економічних відносин і економічних укладів.

38. Періодизація економічного розвитку та її критерії.

39. Економічна політика держави на різних етапах історичного розвитку.

40. Економічні передумови та наслідки соціально-економічних реформ.

41. Історико-економічний аналіз розвитку економіки країни, окремих регіонів і галузей економіки.

42. Взаємозв'язок економічної теорії й історії економічної думки.

43. Генезис світової та вітчизняної економічної думки.

44. Розвиток і взаємодія шкіл і напрямів економічної думки.

45. Методологія та методика історико-економічних досліджень.

46. Історія розвитку державного регулювання національної економіки.

47. Історичні типи та форми організації господарства та їх еволюція.

48. Історія розвитку провідних економічних теорій XX століття.

49. Економічна думка України в контексті світових теоретичних концепцій.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені: економічні науки.

I. Формула спеціальності:

Наукова спеціальність, змістом якої є теоретико-методологічні та науково-практичні дослідження сучасного стану світового господарства, тенденції та перспективи його розвитку, форм та особливостей міжнародних економічних відносин і їх регулювання, механізмів функціонування світового ринку товарів, послуг, капіталів, праці, інновацій.

II. Напрями досліджень:

1. Світове господарство, тенденції та закономірності його розвитку.

2. Національні економіки в сучасній світогосподарські системі та моделі їх розвитку.

3. Ресурси світогосподарського розвитку та спеціалізація країн світу.

4. Еволюція системи міжнародних економічних відносин.

5. Теорії міжнародної торгівлі та їх сучасна модифікація.

6. Форми та методи міжнародного торговельно-економічного обміну.

7. Міжнародна торговельна політика та комерційна дипломатія.

8. Стан, тенденції та перспективи розвитку світового ринку товарів і послуг.

9. Мотивація і форми міжнародного руху капіталу.

10. Прямі зарубіжні інвестиції та міжнародне виробництво.

11. Міжнародне портфельне інвестування та світовий фондовий ринок.

12. Міжнародні кредитні відносини та їх регулювання.

13. Світовий фінансовий ринок, тенденції та закономірності розвитку його структури.

14. Людські ресурси та їх міжнародний рух.

15. Міжнародна трудова міграція, її наслідки та регулювання.

16. Формування та тенденції розвитку світового ринку праці.

17. Теорії валютних курсів і валютна політика.

18. Національні та міжнародні (регіональні) валютні системи.

19. Еволюція світової валютної системи. Світовий валютний ринок і валютні операції.

20. Міжнародні розрахунки та їх сучасні технології.

21. Теорія та практика міжнародного бізнесу, його сучасні форми.

22. Стратегії та технології міжнародного менеджменту. Методологія міжнародного маркетингу, його сучасний інструментарій.

23. Глобальні проблеми та виклики економічного розвитку.

24. Становлення глобальних ринків та механізми їх функціонування.

25. Формування глобальної економічної системи.

26. Міжнародні організації та глобальна інституалізація.

27. Інформатизація світогосподарського розвитку та феномен "нової економіки".

28. Інтелектуалізація світогосподарського розвитку та міжнародний науково-технологічний обмін.

29. Соціальні виміри глобального економічного розвитку.

30. Прояви та сутність економічного альтер- та антиглобалізму.

31. Геоекономічна стратегія України та її регіонально-інтеграційні пріоритети.

32. Стратегії міжнародної економічної діяльності України, розвиток і диверсифікація її форм.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені: економічні науки.

I. Формула спеціальності:

Наукова спеціальність, яка досліджує функціонування державних систем та механізмів управління економікою на галузевому, міжгалузевому та регіональному рівнях, методи і економічні важелі регулювання економічних процесів та їх ефективність; ефективність функціонування національного господарства; економічну політику держави, шляхи та засоби її реалізації; форми, методи та важелі державного регулювання національної економіки.

II. Напрями досліджень:

1. Структура національної економіки, структурна політика та механізм її реалізації.

2. Моделі державного регулювання національною економікою.

3. Теорія та практика прогнозування та макроекономічне планування в системі державного управління національною економікою, окремих сфер і галузей.

4. Регулятори і важелі антикризової політики держави.

5. Особливості регулювання в державному секторі економіки.

6. Організаційні форми, структура та завдання органів державного управління економікою.

7. Економічна безпека національної економіки.

8. Інвестиційний процес, державна інвестиційна політика та механізм її реалізації.

9. Інноваційний розвиток, державна інноваційна політика, науково-технічна політика та механізм її реалізації.

10. Стратегія економічного розвитку (стратегія макроекономічного розвитку, стратегічне планування розвитку окремих макроекономічних процесів: науково-технічний прогрес, інвестиції, інновації тощо).

11. Державне прогнозування соціально-економічного розвитку національної економіки.

12. Державні програми соціально-економічного розвитку та державні цільові програми.

13. Державне регулювання інституціональних змін в національній економіці, роздержавлення власності та приватизація, управління державними корпоративними правами.

14. Прогнозування та державне регулювання окремих макроекономічних процесів (виробництво, доходи, споживання інвестиції, інфляція, валютний курс тощо).

15. Прогнозування та державне регулювання довгострокового економічного розвитку.

16. Регуляторна політика держави та механізм її реалізації.

17. Антимонопольна (конкурентна) політика та механізм її реалізації.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені: економічні науки.

I. Формула спеціальності:

Наукова спеціальність, яка досліджує теоретичні та прикладні проблеми територіальної організації продуктивних сил, удосконалення соціально-економічних відносин у державі, її регіонах і населених пунктах, формування та використання конкурентних переваг держави й регіонів та організаційно-економічні механізми регулювання розвитку країни та її території.

II. Напрями досліджень:

1. Фундаментальні теоретичні та науково-практичні проблеми соціально-економічного розвитку продуктивних сил країни та регіонів.

2. Наукові основи економічного районування та адміністративно-територіального устрою.

3. Спеціалізація і комплексний розвиток регіонів, регулювання регіональних міжгалузевих зв'язків, формування кластерних, мережених та інших новітніх територіально-виробничих форм оптимізації господарства.

4. Міжрегіональне, транскордонне та регіональне співробітництво, інтегральні зв'язки та їх регіональний вимір.

5. Моніторинг і стимулювання соціально-економічного розвитку держави та регіонів і просторової асиметрії розміщення продуктивних сил.

6. Теоретичні та методологічні засади й механізми подолання соціально-економічної диференціації регіонів і депресивності просторового розвитку.

7. Соціально-економічні проблеми урбанізації, регулювання розвитку великих, середніх і малих міст, міських агломерацій і міської місцевості з урахуванням стратегії розвитку держави.

8. Методологічні проблеми управління економічним розвитком регіонів і принципи, форми та заходи регіональної політики.

9. Інвестиційно-інноваційні процеси в регіонах, інфраструктурне забезпечення їх комплексного розвитку на державному та регіональному рівнях.

10. Регіональний менеджмент, організаційно-економічні механізми регулювання управлінської діяльності.

11. Теоретичні та прикладні проблеми підвищення конкурентоспроможності держави та регіонів і шляхи їх вирішення.

12. Територіальна структура та територіальна організація господарства України, напрями її удосконалення з урахуванням впливу новітніх регіональних і глобальних чинників.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені: економічні науки.

I. Формула спеціальності:

Наукова спеціальність, змістом дослідження якої складають теоретичні, методологічні, методичні та прикладні проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу і навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки соціально-економічного розвитку і життєдіяльності людини.

II. Напрями досліджень:

1. Природні ресурси й навколишнє природне середовище, екологічна безпека як об'єкти економічних досліджень; проблеми економічної оцінки природно-ресурсного потенціалу та якості навколишнього природного середовища: методологія, методика, інструментарій.

2. Теорія та методологія економічних відносин у сфері природокористування, охорони навколишнього середовища та забезпечення екологічної безпеки.

3. Земля як територіальна основа, ресурс господарської діяльності та життєдіяльності людини; економічні проблеми землекористування: оцінка земельних ресурсів, ринок земельних ресурсів, платежі за користування земельними ресурсами.

4. Економіка раціонального використання, відтворення й охорони водних ресурсів: плата за водокористування, економічна оцінка збитку за забруднення водних об'єктів, економічне обґрунтування заходів у галузі водокористування та водоспоживання.

5. Економіка раціонального використання, відтворення й охорони лісових ресурсів: економічна оцінка лісових ресурсів; оцінка збитків за забруднення лісових об'єктів; плата за лісокористування; економічне обґрунтування заходів у галузі лісокористування.

6. Економіка охорони якості атмосфери як середовища проживання людини, флори та фауни.

7. Економічні проблеми раціонального використання, охорони й резервування ресурсів флори і фауни, рекреаційно-туристичних ресурсів і територій, що особливо охороняються, економіка заповідної справи.

8. Економічні проблеми надрокористування, освоєння корисних копалин, мінеральної сировини, енергетичних ресурсів, нерудних матеріалів тощо.

9. Економічні проблеми морського природокористування, охорони морського середовища, відтворення і раціонального використання природно-ресурсного потенціалу морів та океанів, економічні аспекти екологічної безпеки морегосподарської діяльності.

10. Економічні проблеми використання вторинних ресурсів і відходів як елемента ресурсозберігаючої та природоохоронної політики.

11. Проблеми управління у сфері природокористування, охорони навколишнього середовища та забезпечення екологічної безпеки.

12. Економічні аспекти екологічно сталого розвитку; економічні проблеми макроекономічного та регіонального рівнів природокористування, охорони навколишнього середовища та забезпечення екологічної безпеки; міжнародні економічні проблеми природокористування.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені: економічні науки.

I. Формула спеціальності:

Наукова спеціальність, змістом якої є теоретико-методологічні та науково-практичні дослідження суспільних явищ і процесів у сфері демографії, праці та соціального розвитку.